Підвищення якості природничо-математичної освіти через роботу методичної служби

 «Підвищення якості природничо-математичної освіти через роботу методичної служби»

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ДОСВІДУ ……………………………4

РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ ДОСВІДУ  ………………………………………………. .……9

2.1. Технологія досвіду……………………………………………………………9

2.2. Перспективи досвіду…………………………………………………………13

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………….15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………...20

ДОДАТОК.

ПЛАН РОБОТИ РАЙОННОЇ ЦИКЛОВОЇ МЕТОДИЧНОЇ КОМІСІЇ ВЧИТЕЛІВ ХІМІЇ НА 2017/2018 Н.Р……………………………………………….......................22

ВСТУП

Однією з ключових ідей модернізації освіти за останні роки стала ідея формування компетентностей (комунікативної, соціальної, інформаційної, творчої, тощо). На сучасному етапі розвитку освіти йдеться не про те, щоб формувати носія знань, але й як здатність орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, готовність до використання інформаційно-комунікаційних технологій для відбору та створення адекватних програмних педагогічних засобів для виконання педагогічної діяльності, її вдосконалення, а також для власного розвитку і самореалізації.

Сучасна шкільна природничо-математична освіта базується на Законі України про освіту (зі змінами), Державних стандартах початкової, базової та повної загальної середньої освіти; навчальних програмах із предметів природничо-математичного циклу. Реформування природничо-математичної освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем. Ці зміни стосуються розробки нових освітніх стандартів, оновлення та перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм і методів навчання. Чітко визначені на державному рівні напрямки діяльності з підвищення якості природничо-математичної освіти: модернізація матеріально-технічної та методичної бази закладів загальної середньої освіти із природничо-математичних предметів; перепідготовка, підвищення кваліфікації педагогічних та науковопедагогічних працівників; проведення моніторингу якості природничо-математичної освіти [2].

Саме тому актуальності набуває необхідність надання методичної допомоги вчителям району щодо осучаснення викладання предметів природничо-математичного напрямку.

РОЗДІЛ 1.  НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ДОСВІДУ

Сучасний етап розвитку українського суспільства потребує пошуку ефективних шляхів модернізації освіти та побудови сучасної школи нового часу, здатну підготувати компетентну особистість, яку можна не лише до відтворювати набуті знання, а й творчо їх застосувати, вміє логічно обґрунтувати прийняті рішення, прагне постійного особистісного зростання та самовдосконалення. Важлива роль у підготовці таких фахівців «нового типу» належить природничо-математичній освіті.

Проблема розвитку природничо-математичної освіти знайшла певне висвітлення в науковій літературі. Сутність шкільної природничо-математичної освіти з урахуванням психологічних особливостей учнів різних вікових категорій у своїх працях розкрили відомі педагоги Б. Гнеденко та І. Тесленко. У  роботах Н. Єрмолаєвої, М. Леонтьєвої, С. Ляпіна, О. Маркушевича, М. Метельського, Л. Потьомкіної, О. Сємушина, В. Снігірьова, Я. Чекмарьова розглянуто сутнісні характеристики природничо-математичної освіти в контексті цілей та завдань навчальних закладів на тому чи іншому історичному етапі. Деякі аспекти природничо-математичної освіти висвітлено в довідково-нормативних документах (М. Леонтьєва, Б. Сорокін, В. Фірсов та ін.). У педагогічній енциклопедії за редакцією І. Каїрова визначено, що основними типами сучасної освіти є гуманітарна, природнича та технічна. Відповідно до цього, кожному з них відповідає комплекс дисциплін, вивчення яких забезпечує особистість науковими знаннями, допомагає оволодіти методами наукової та практичної діяльності [10]. Природничоматематична освіта в цьому випадку належить до природничих наук. Освіта – це процес і результат оволодіння системою наукових знань, умінь, навичок, способів пізнавальної діяльності, розвиток розумових здібностей та пізнавальних інтересів [9]. Під «природничо-математичною освітою» розуміємо цілеспрямований педагогічний процес, результатом якого є засвоєння людиною сукупності знань у галузі природничих та математичних наук, формування відповідних умінь і навичок. Метою природничо-математичної освіти є оволодіння суб’єктами навчального процесу знаннями з дисциплін, які характерні для цього напрямку, уміннями та навичками з метою подальшого їх використання у життєвій і професійній діяльності. Сьогодні одне з основних завдань природничо-математичної освіти – формування у молодого покоління цілісного природничо-наукового світогляду. Розрізняють загальну та спеціальну природничо-математичну освіту. Загальна – забезпечує засвоєння сукупності знань з основ природничоматематичних дисциплін, які необхідні кожній людині незалежно від її професії. Спеціальна – надає особистості можливість здобути й реалізувати систематизовані знання і практичні навички з природничих та математичних наук, які є необхідними для розв’язання теоретичних і практичних завдань за обраним профілем підготовки та отриманим освітньо-кваліфікаційним рівнем. Загальна природничо-математична освіта надається закладами загальної середньої освіти, спеціальна – забезпечується в умовах вищих навчальних закладів [11].