Гра як спосiб партнерськоi взаэмодii дiтей, батькiв та педагогiв

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогічної освіти,

соціальної роботи і мистецтва

Кафедра дошкільної та спеціальної освіти

Спеціальність 012 «Дошкільна освіта»

Освітня програма «Дошкільна та початкова освіта»

До захисту допускаю

завідувач кафедри

І. О. Ніколаєску

_____________

 (дата, підпис)

КУРСОВА РОБОТА

освітнього ступеня БАКАЛАВР

ГРА ЯК СПОСІБ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ ДІТЕЙ, БАТЬКІВ ТА ПЕДАГОГІВ

Студент групи 3-ДО  _Усата Юлія Олександрівна        [pic 1]

                                      (шифр групи) (прізвище, ім’я, по батькові)                              (підпис)

Науковий керівник  к.п.н., ст.викладач Бондар Вікторія Григорівна   [pic 2]

                                      (вчені ступінь та звання, прізвище, ініціали)                                            (підпис)

Черкаси – 2024

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І ГРА ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА АКТИВНОСТІ В ЖИТТІ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Місце та значення гри в соціально-психологічному розвитку дитини

РОЗДІЛ ІІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГРИ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1. Ігрові форми в діяльності вчителя

2.2. Принципи організації ігрового простору в освіті

РОЗДІЛ ІІІ ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ В КОНТЕКСТІ ГРИ

3.1. Роль батьків у грі з дітьми

3.2. Співпраця батьків та педагогів

3.3. Освітній напрям «Гра дитини»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасному світі, де роль освіти визначається не лише передачею знань, а й формуванням повноцінної особистості, питання партнерської взаємодії між дітьми, батьками та педагогами виступає як один із ключових аспектів виховання та розвитку. Одним із ефективних засобів побудови такої партнерської співпраці є гра.

Гра, як невід'ємна частина дитячого світу, виявляється не лише засобом розваги, але й потужним інструментом для формування соціальних, емоційних та когнітивних компетенцій. Вона стає майданчиком, на якому відбувається взаємодія дітей один з одним, а також з їхніми батьками та педагогами. Існує переконання, що саме у грі діти вчаться співпраці, вирішенню конфліктів, розвивають творчість і формують основні соціальні навички.

Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні впливу гри на партнерську взаємодію між дітьми, батьками та педагогами. Важливо розкрити роль гри в соціальному та емоційному розвитку дітей, а також дослідити, як гра сприяє підтримці партнерських відносин між різними групами учасників освітнього процесу. Аналізуючи взаємодію дітей, батьків та педагогів у контексті гри, ми зможемо краще розуміти динаміку виховання та визначити ефективні шляхи її оптимізації.

Ця робота спрямована на висвітлення важливості ігрового підходу до навчання та виховання, а також розкриття потенціалу гри як засобу, який об'єднує всіх учасників освітнього процесу в спільній меті розвитку гармонійної та високорозвиненої особистості.

 У дитячому віці саме в грі відбувається вільний розвиток особистості. Можна говорити і про те, що гра є специфічною формою прояву активності та саморозвитку дитини. Навчання з використанням ноток гри дає можливість кращого результату навчання, покращує уяву та розвиток дітей.

Гра повинна бути відносно постійною, індивідуальною а також самостійною, під час гри в дітей розвивається мовлення, проходить процес засвоювання лічби та розвиваються різні відчуття. В кожній грі складовою ноткою є педагогічна мета ігрової дії та навчання. Діти не помічають мету гри, яку поставив перед собою викладач завдяки ігровим елементам. Для розвитку творчих рис характеру у дітей потрібна перед усім добре розвинена оригінальність та уявна творчість. Крім того, сприяє внутрішній розкутості низка психологічних новоутворення.