Поезія Юрія Тарнавського в міжкультурному соціопросторі

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОБРИСИ ПОЕЗІЇ ЮРІЯ ТАРНАВСЬКОГО        7

1.1.        Джерела поезії Юрія Тарнавського та їх осмислення у соціопросторі        9

1.2. Поетика експериментальних текстів        16

1.3.        Перформативний підхід Ю. Тарнавського до подання матеріалів        24

РОЗДІЛ 2. МОДЕЛІ СВІТУ ТА ФОРМИ ЇХ ВИРАЖЕННЯ НА МІЖКУЛЬТУРНІЙ АРЕНІ        31

2.1.        Моделі світу: філософський, літературознавчий, лінгвістичний аспекти         33

2.2.        Інтерпретація типу творчості Юрія Тарнавського        44

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІСТЬ ТВОРЧОСТІ В ПОЕЗІЇ ЮРІЯ ТАРНАВСЬКОГО        55

3.1. Екзистенціалістський вимір в поезії Ю. Тарнавського        57

3.2. Сюрреалістична світобудова в поетичній творчості Ю. Тарнавського        74

ВИСНОВКИ        86

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        89

ДОДАТКИ        96

ВСТУП

Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження. Юрій (Юрій Орест) Тарнавський (1934) – український та американський поет, прозаїк і драматург, співзасновник Нью-Йоркської групи, член Спілки письменників України та американської групи авангардистів, Fiction Collective. Автор дев’ятнадцяти збірок поезій, циклів та поем, семи драм, трьох романів та численних перекладів і статей, критичних нарисів на літературні теми, лінґвіст (у докторській дисертації Knowledge Semantics (Нью-Йоркський Університет) автор виступає проти теорії розкладальної семантики та поєднує погляди Ноама Чомського і Гиларі Путнама в одне формулювання).

Нью-Йоркська група являла собою неформальне об’єднання українських еміграційних поетів, яке виникло в 1950-х роках у Нью-Йорку. Твори членів угрупування написані в стилі модерн і мали інтелектуальний характер. Члени групи зосереджувались на естетичній вартості своїх творів і свідомо уникали суспільних та політичних тем у своїй творчості, реагуючи таким чином на попередню велику політизованість української літератури за кордоном та в СРСР. Нью-Йоркська група відрізнялася від європейських літературних угрупувань авангардних літераторів насамперед тим, що не видавала маніфестів і не розробила власної літературної програми, оскільки її члени дотримувались різних стилів та поглядів.

Р. Бабовал, аналізуючи поезії Нью-Йоркської групи [1], посилається на інтерв’ю Юрія Тарнавського, що дає змогу визначити внесок членів Групи до скарбниці української літератури: «Нью-Йоркська група, перша в історії української літератури, масово і цілеспрямовано працювала на те, щоб звільнити її від давно пережитої в решті західного світу романтичної мови і суспільної заангажованости, і цього вона осягнула. Ввела вона в українську літературу цілу низку нових елементів, таких, як модерна поетика (вільний вірш, зосередження на метафорі), нераціональний виклад («сюрреалізм»), екзистенціялістичну філософію, еспанські, латиноамериканські, французькі, англійські та американські впливи, витворивши при тім їх своєрідні, українські відповідники. Здається, що можуть позаздрити Україні не одна з літератур її сусідів» [2].

Серед членів Групи, на думку Т. Остапчук, помітно вирізнявся Юрій Тарнавський: «Кожен текст є свідченням експерименту, який письменник проводив у відповідності до власного розуміння модерного письма та в контексті модерністських пошуків в галузі романістики» [37, с. 54].

Юрій Тарнавський вихований переважно в німецьких та американських школах демонструє в творчості найменше українських впливів. Захоплений ще юнаком романтикою іспанської культури, він вивчив іспанську, захопився іспаномовною поезією. Любов до Іспанії спонукала митця до довготривалого проживання в цій країні. Провідним для поета був вплив екзистенціалізму, яким була охоплена повоєнна Німеччина, де він виростав. У своїх пізніших творах поет практикує поезію нераціонального типу, яку неформально називають «сюрреалізмом». Відраза до традиції постійно спонукала митця до пошуку радикальних розв’язок і нестандартного вживання мови. Чимало творів Тарнавського написані англійською, як-от: збірка віршів «Modus Tollens»).