Поезія українских сучасників
Автор: Severina Valikhanova • Декабрь 9, 2020 • Творческая работа • 24,517 Слов (99 Страниц) • 287 Просмотры
СВЯТИЙ ВОЛОДИМИР
№21–22, 2016–2017 рр.
[pic 1]
Картинка буде інша
(НÁ)ГОЛОС(Ѝ)
До 70-річчя університетської журналістської освіти в Україні
До 50-річчя Журналістської весни
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
(НÁ)ГОЛОС(Ѝ)
Кн. 1. ПОЕЗІЯ
Київ - 2019
Святий Володимир
Літературно-художній альманах
студентів Інституту журналістики
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Випуск №21–22, 2016–2017 рр.
Свідоцтво про реєстрацію:
Серія КІ №342 від 30.12.1998 р.
Шеф-редактор Володимир Різун
Головний редактор Любов Боярська
Редакційна рада:
Наталія Сидоренко
Валентина Михайлюта
Ана Море (Анастасія Алексеєнко)
Ольга Сухомлин
Наталія Іщук
На обкладинці робота Анастасії Бодюл
(2-й курс, ЖСК, мистецька журналістика)
Адреса редакції: 04119, Київ, вул.Мельникова 36/1
Інститут журналістики, кафедра історії журналістики (к. 204)
Електронна версія на сайті www.journ.univ.kiev.ua
e-mail: kafhistjourn@ukr.net
Від редакції
Номер присвячений 70-річчю університетської журналістської освіти. Гончар (технікум), харків. Історія.
Гасло цього номера «(НᾺ)ГОЛОСЍ». НА ГОЛОСИ – прийм.
+імен. Наголоси- імен. Множина, наголоси – дієслово.
Хотілося б НАГОЛОСИти, що …
З ул. Кривохатько (щасливий і зачарований )
{ПОЕЗІЯ}
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Дмитро КУРЕНІВЕЦЬ
Київський автор Дмитро Куренівець (викладач Інституту журналістики КНУ) публікує свої поезії з кінця 1990-х років у місцевій пресі, а останні п’ять років – також і в інтернеті, зокрема, на сайті «Поетичні майстерні» (http://maysterni.com/user.php?id=4804&t=1). Окремі його вірші вміщено в альманахах «Гранослов-2006» (Х., 2007), «Літіум/Lithium», «Ліра», вип. 1 і 4, «Свою Україну любіть…» (усі – Хмельницький, 2011), у колективному збірнику «Вілаґ почуттів» (Ужгород, 2012). У 2014 році побачила світ перша збірка Дмтра Куренівця «Віршовані барикади».
***
Він лежить, і над ним не безхмарна синь –
душна темінь поверх повік.
Він лежить – від коріння відтятий син,
Батько чийсь і чийсь чоловік.
Своїй Україні віддав він уклін,
здав справи, сплатив борги…
А десь довкола його святинь
слиняві йдуть торги.
Він лежить у хатині, що без вікна,
і хтось зовні замкнув замки.
Нагорі – чи то буря, чи то війна.
Він звідти прибув навпрошки.
Він знав достеменно, за що погибав,
коли заговорив тротил…
А десь давали комусь хабар
і розкрадали тил;
окупантам здавали увесь прайм-тайм,
...