Лінгвістичний аналіз тексту роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року»
Автор: Vasyan45645 • Ноябрь 29, 2021 • Курсовая работа • 7,796 Слов (32 Страниц) • 359 Просмотры
ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................... 3
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЕПІТЕТНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ...................................
5
1.1. Сутність епітета як мовної одиниці в
художньому мовленні ............................................................
1.2. Епітет у системі тропів ................................................
1.3. Структурно-семантичні групи епітетів ......................
5
8
11
РОЗДІЛ ІІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕПІТЕТНИХ
СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ
«ЧОРНА РАДА» П.КУЛІША ...............................................
13
2.1. Особливості використання епітетів для
творення образності в художньо-історичних текстах ........
2.2. Відображення доби козаччини в історичному
романі П.Куліша «Чорна рада» .............................................
2.3. Функціонально-семантичні поля ...............................
2.3.1 Функціонально-семантичне поле «Історична доба»
2.3.2 Функціонально-семантичне поле «Козацтво» .........
2.3.3 Функціонально-семантичне поле «Запорозька Січ»
2.3.4 Функціонально-семантичне поле «Україна» ............
2.3.5 Функціонально-семантичне поле «Побут» ...............
2.3.6 Функціонально-семантичне поле «Зброя» ...............
13
14
15
15
18
21
22
24
28
ВИСНОВОК ................................................................................................. 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ......................................... 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................. 33
ВСТУП
«Чорна рада. Хроніка 1663 року» - перший історичний роман, написаний Пантелеймоном Кулішем у 1846 році. Ця історична хроніка зображає події 1663 року у Ніжині, а саме Чорну раду.
Своєю працею письменник започаткував історичний жанр в українській літературі. П.Куліш був етнографом та істориком тому твір максимально точно відтворює Україну доби Руїни. Роман був високо оцінений Т.Шевченком, І.Франком, М.Костомаров.
Т.Шевченко писав про «Чорну раду»: «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо — за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі… Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому…».
Окрім праці «Чорна рада», П.Куліш є автором ще декількох історичних романів, зокрема «Сагайдачний» та «Корнієнко».
Використання образного мовлення в історичних художніх творах має неабияке значення як для літератури, так і історії. Використання художніх прийомів допомагає краще ознайомитись з особливостями різних історичних періодів.
Матаріал дослідження – текст художнього твору ((видання:
Куліш П.О. Чорна рада: Хроніка 1663 року. Оповідання. Харків: вид-во
«Основа» при Харківському університеті, 1990. 272 с.).
Актуальність дослідження полягає у необхідності вивчення стилістичної структури історичних художніх творів про добу козацтва, зокрема функціональність та роль епітетних словосполучень.
Мета роботи – здійснити структурно-семантичний, функціонально-стилістичний і текстовий аналіз епітетних конструкцій
...