«Гайдамаки» -історико -героїчна поема

До питань жанру «Гайдамаків», зверталося багато дослідників. Відкривши будь яку шкільну книжку прочитаємо: « «Гайдамаки» -історико -героїчна поема». Сьогодні досліджуючи це питання,  не кожен науковець згідний з цим твердження. Наприклад Іван Франко, у своїй статті про «Гайдамаки», пише що його вчитель Д. Огоновський, старався оминути це питання і сам Франко він не вважає її історичною: 

Головними фактами цього Франко називає те що історичні події показано не точно, не всі герої існували насправді.

Ми б могли погоджуватися  з Франком. Але ми знаємо, що  «Історична поема – це великий, здебільшого ліро-епічний віршований твір, побудований на історичному сюжеті, що відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії.

У такій поемі історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими.

 І справді у цій поемі ми зустрічаємо поєднання історичної правди з художньою. Наприклад, справді була «Уманська різанина» у 1768 році, художнім вимислом є те що в цій ж Умані Гонта зарізав своїх синів які були католиками. Також ми зустрічаємо вигаданих героїв, таких як Галайда, Оксана, сам ж Шевченко пише, що образ Яреми, це збірний образ усіх повстанців.  На противагу ми зустрічає справжніх історичних осіб, Гонту, Залізяка.

Все ж таки, головною метою написання цієї поеми було, показати волелюбний український народ, його боротьбу за свободу, що Шевченкові вдалося зробити, хоч погоджуючись з Франком історичних погрішностей, у цій поемі є досить немало, науковець дає цьому пояснення, на той час Шевченко не міг досконало володіти історією, адже більшість історичних наукових книжок були російськими, а факти в них сфальсифікованими.

Але не зважаючи на ці факти,  «Гайдамаки повністю підходить під визначення історичної поеми.