Образ героя у «межових ситуаціях» у прозі О. Сомова (на прикладі «Гайдамаки» та «Київських відьом»)
Автор: Дарина Стафійчук • Ноябрь 19, 2018 • Реферат • 2,098 Слов (9 Страниц) • 513 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ
Реферат
на тему:
«Образ героя у «межових ситуаціях» у прозі О. Сомова (на прикладі «Гайдамаки» та «Київських відьом»)»
Підготувала
студентка 2 курсу 2 групи
спеціальності «Українська мова та
література та іноземна мова»
Стафійчук Дарина
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………...3
Розділ 1. Характеристика образу Семена Гаркуші як центрального героя повісті............................................................................................................................4
Розділ 2. Образи Федора Блискавки та Катрусі Ланцюгівни в оповіданні «Київські відьми»……………………………………………………………………………....…7
Висновки…………………………………………………………………………….....9
Список використаної літератури…………………………………………………………………………….10
Вступ
Становленню тематики нової української літератури великою мірою сприяла розробка російськими письменниками (багато з яких були або вихідцями з України, або тісно зв’язаними з її життям і культурою) тематики з життя українського народу. Це стосується, зокрема, і вихованця Харківського університету Ореста Сомова — автора повістей та оповідань, пов’язаних з художнім освоєнням українського фольклору
Досліджуючи українську культуру, автор прагнув вловити і відтворити в своїх творах картину народної свідомості, яку він «... шукає і знаходить у плетиві народних повір'їв і народнопоетичних ідеалів правди і справедливості ». «Звернення до України, з її героїчним минулим, з її поетичними народними піснями, визначало і характер творчої діяльності самого Сомова і той інтерес до українському побуті і фольклору, який в 20-30-х роках позначився в появі ряду творів, присвячених українським темам, і настільки яскраво проявився в творчості раннього Гоголя ».
«У своїх «малоросійських повістях» - «Гайдамак»,«Русалка»,«Київські відьми» та інші - Сомов прагнув передати своєрідну картину українського побуту і звичаїв, народні повір'я, легенди, місцевий побутовий колорит і мову».
Перший досвід Сомова-оповідача, який відразу ж висунув його в число кращих прозаїків середини 1820-х рр. .- "малоросійська бувальщина" "Гайдамак" (1825). Слідуючи по шляху, прокладеному на Заході У.Скоттом, Сомов відтворює тут узагальнену, насичену соціально-історичним і психологічним драматизмом картину національної українського життя.
Автор не прагне відтворити звичайний плин життя, а зображує екстремальні обставини, в яких герої просто вибухають і повністю розкриваються. Є ситуації незмінні, їх називають «межовими». До них він відносить страждання, боротьбу, випадковість, провину і смерть. «Межові ситуації» відіграють у людському існуванні важливу роль. Перебування в цих ситуаціях сприяє усвідомленню справжнього «буття-у-світі», сенсу власного існування. «У межових ситуаціях, — зазначає дослідник К. Ясперс, — або віднаходиться ніщо, або стає відчутним те, що є справжнім». Людська екзистенція виявляється в певних ситуаціях, і герої Сомова не є виключенням.
Розділ 1
Характеристика образу Семена Гаркуші як центрального героя повісті
Визначальна для творчості Ореста Сомова повість «Гайдамак. Малороссийская быль» (1826) засвідчує розвиток традицій преромантизму і романтизму, зокрема використання усної народної творчості для виявлення характеру з усіма його етнічними особливостями. Відкривається "Гайдамак" сценою ярмарку з його гучним різноголоссям, і це дає автору можливість відразу ж ввести читача в серцевину подій, які далі безупинно йдуть одне за одним, залучаючи в дію нових і нових персонажів, чиї яскраві і виразні фігури представляють різноплемінне населення краю.
...