Історико-мистецтвознавчий аналіз будівлі ринку на Бессарабській площі

Есе на тему:

 Історико-мистецтвознавчий аналіз будівлі ринку на Бессарабській площі

Як створювався проект

Позика була проведена в 1907 році. Незабаром згодом отримання за ним обігових коштів, на початку 1908-го, міською владою була створена спеціальна будівельна комісія. Вона придумала деталізовану програму побудови, котра передбачала угруповання в стінках майбутнього торгового центру продуктового ринку, квіткового ринку та міської публічної бібліотеки. В цілому, від такого культурно-торгового вінегрету в остаточному варіанті програми категорично відмовилися.

На підставі програми, міська влада провела (влітку 1908-го) закритий конкурс планів критого ринку на Бессарабці. Третє місце в змаганні зайняв відомий київський архітектор Олександр Кобелєв, другим був одесит Адольф Мінкус, а першу премію присудили варшав'янину Генріху Гаю. Його перемога пояснювалася, зокрема, непоганим досвідом у справі з профілем роботи: він мав досвід побудови критого ринку у Варшаві. За кошторисом Гая будівництво мало коштувати 690 тис. Руб., Але будівельна комісія домоглася його здешевлення до 489 тис.

Проект Бессарабського критого ринку

Побудований за конкурсним планом варшавського арх. Г. Гая. Будівельними роботами керував інж. Н. Бобрусов. Яскравим відблиском тренду часу вважається незамасковане підключення в оформлення фасадів залізних перемичок вітрин і вікон, випусків анкерів, ліхтариків і  аналогічного. Художньої виразності фасадів досягнуто з підтримкою скульптурного декору в стилістиці українського етнічного мистецтва, який на тлі раціоналізму будівельних засобів трактується реалістично, акцентуючи лише тільки значущі в композиційному значенні ділянки стінок (голови биків в замкових каменях напівциркульних проїздів, скульптурні композиції з риб і драпіровок рибальських сіток, 2 горельєфи - «Селянин з волами» і «Селянка з глечиками» архітекторів А. Теремців і Т. Руденко). Скульптурне оздоблення виконано учнями художника Ф. Балавенського, які навчалися в Київському художньому училищі. Піднесений художній ступінь притаманний використанню художнього металу (ліхтарики; ковані ворота виїздів з композиціями «Гуси в польоті» ск. А. Теремців). Стінки залу покриті глазурной плиткою; метлаською плиткою компанії Дзєвульскі і Ланге з м. Опочно (Польща), викладені мереживом в 2 кольори (кремовий і теракотовий), нею встелена і підлога. Споруда - одна з найкращих російських зразків раціоналістичного спрямування манери модерн поч. 20 ст. В якому сама вдало поєднуються як функціональні так і художні властивості.

До складу ринкової будови мали б увійти 31 зовнішня лавка, ресторанчик і широкий комерційний зал. У залі відводили 88 місць для торгівлі м'ясом, салом, ковбасою; 88 просторів для реалізації зелені і овочів, молочних товарів, хліба; 27 місць для реалізації риби. Звівши баланс прибутків і витрат, мерія оцінила чисту вигода від ринку (навіть з урахуванням витрат на обслуговування боргу) на рівні 10-12%. У ті епохи - більше ніж рентабельно!

Раціонально і красиво

У 1909 році йшло доопрацювання плану і підготовка простору під будівництво, а в 1910-м повним ходом розгорнулися будівельні роботи (провідним підрядником став по тендеру Лейзер Гугель). Інструкцію роботами  доручили цивільному інженеру М. Бобрусову. Стінки зводилися з цегли, а перекриття з заскленим дахом спиралося на залізний склепінчастий каркас. Його красива ажурна система зайшла обов'язковою частиною в екстер'єр.

Будівництво ринку.

Оздоблення будівлі проводилася в 1911 році. Частка внутрішніх стінок і підлоги покрили глиняним облицюванням. Фірма-постачальник - АТ керамічних заводів «Дзєвульскі і Лянге» (правління в Варшаві, створення в Опочно і Слов'янську) -  увіковічнила підлогу плиткою з їх назвою на примітному просторі біля самого входу

Екстер'єр Бессарабського ринку

У вигляді Бессарабського ринку втілилися свіжі європейські віяння зодчества, що ставили на чільне місце не декоративне прикрашення, а економічність і ергономіку. Сам вид ринку говорить, власне що корисність, виражена в оптимальних системах, має  бути естетичною!Що і відбулось, під руками хорошого зодчого.