Виникнення феодалізму в Західній Європі

Виникнення феодалізму в Західній Європі має свою унікальну специфіку, яку можна розкласти на три основні напрямки.

Генезис феодалізму у варварських племенах:

Перший тип виникнення феодалізму характерний для племен, які не здійснили міграції на території розвинених рабовласницьких імперій, таких як Західна Римська імперія та Візантія. Цей процес відзначався відсутністю зовнішніх впливів та прямим виникненням феодальних відносин внаслідок повільного розкладу родоплемінного ладу варварських племен, які заселяли території, зокрема, Англію, Зарейнську Німеччину, Русь, Скандинавію, Польщу та Чехію.

Романо-германський синтез у Франції:

Другий напрямок виникнення феодальних відносин відзначається формуванням у Північній Галлії франкської держави. Цей процес включав синтез елементів феодального ладу, що виникали внаслідок розкладу рабовласницького суспільства двох частин пізньої Римської імперії, з феодальними відносинами, що розвивалися під час занепаду первіснообщинного ладу у варварів.

Феодалізм із змішаними впливами у Візантії та Італії:

Третій напрямок виникнення феодалізму базується на поєднанні елементів пізнього античного суспільства із феодальними відносинами, які формувалися у варварських спільнотах під впливом елліністичних тенденцій. Цей шлях формування феодалізму був характерний для Візантії, Італії, Південної Галлії та Вестготської Іспанії.

Феодальний лад проявлявся у таких основних рисах:

Монополія феодальної власності на землю.

Домінування натурального господарства.

Наділення селянина всіма засобами виробництва, особливо землею, яку він