Церква та релігія під час окупації

Піроженко Ярослав, група 1109

Церква та релігія під час окупації.

У період з 1941 по 1945 українські землі поміж Дністром і Південним Бугом опинилися під румунським адмініструванням. Ця територія отримала назву “губернаторство Трансністрія” . До його складу було включено південно-західні українські землі, а саме – південні райони Вінницької області, західні райони Миколаївської області та вся Одеська область.

Діяльність Румунської Православної Церкви на тимчасово окупованих територіях, куди входила й Одеська область, називається Румунська православна місія.РПМ як церковний орган починає свою діяльність 15 серпня 1941 року.На момент початку розташовувалась у місті Тирасполь.

Слід помітити, що впереше за 25 років, в березні 1942 року в місті Одеса, з ініціативи протопопа Одеси Андрія(Нікова), відбувається церковний конгрес. Румунська влада надала цій події досить важливе значення, що навіть транслювали засідання по радіо «Молдаванка».        

Вже у жовтні 1942 року керівництво РПМ переїджає з Тирасполя до Одеси.З цієї інформації можна зробити висновок, що Одеса стає центром впливу Румунської Православної Церкви не тільки в Одеській області, але й на всій території «Трансістрії».Це означає, що найбільші зміни в церковному та релігійному житті відбувалися в Одесі та області.

Для порівняння доокупаційних часів та тогочасних можно привести вражаючу статистику.У момент приходу румунської окупаційної влади в Одесі діяла одна церква на другому міському кладовищі. А у всій Одеській області на той час діяло 9 церков. РПМ вела активну відновлювальну роботу, таку що деякі ремонтні та ремонтно-будівельні роботи в церквах не зупинялися навіт і взимку.

Вже у листопаді 1941 року, а це тільки через місяць після окупації, в Одесі здійснювалися богослужіння у Кафедральному соборі Св. Іллі і ще в 4-х церквах: Воздвиження і Різдва Христового на Слобідці, у церкві на Новому цвинтарі та в Казанській церкві на Пересипі. До кінця 1941 р., як писала “Одесская газета”, передбачалося збагатити місто ще 10–12 новими, відбудованими храмами.

За підрахунками історикині Р. Соловей, тільки в місті Одеса за короткий проміжок часу (1941–1942 рр.) було відремонтовано і відкрито для церковних служб 22 церкви і 3 монастиря.

Введенням в експлуатацію зруйнованих церков та храмів робота РМП не обмежувалась.Проводилися духовні концерти де брали участь діти. Вони читали релігійні вірші, а всі виступи супроводжувалися поясненнями настоятеля храму. Хором виконувався румунський гімн і церковні пісні. Після концерту слухачам роздавали безкоштовні листки журналу «християнський вісник». Все це прищеплювало дітям інтерес і цінність релігії, причому відбувалося це без примусів. Вчителі та батьки порахували дані заходи хорошим час припровадженням під час канікул, і з радістю використали можливість відвідати концерти, релігійні вечори та вистави взявши з собою дитину.