Визначення найбільш ефективної процедури відновлення під час аварії на АЕС з течією теплоносія першого контуру

Визначення найбільш ефективної процедури відновлення під час аварії на АЕС з течією теплоносія першого контуру

Зміст

Вступ......................................................................................................................

1. Аварії на АЕС з порушенням тепловідведення……………….....................

2. Різновиди течії теплоносія першого контуру…….........................................

     2.1 Зрив природної циркуляції теплоносія 1 контуру……………...............

     2.2. Течі теплоносія 1 контуру, компенсовані системою тк…………….....

     2.3. Течі теплоносія 1 контуру, компенсовані системою…...…...................

            2.3.1 Розбаланс підживлення-продувки 1 контуру…………….............

       2.4. Некомпенсовані течі теплоносія I контуру………………...................

3. Ліквідація наслідків аварії розриву трубопроводів 1 контуру великого діаметру………………………………………………………………………......

 Висновок

Список використаної літератури

Вступ

1. Аварії на АЕС з порушенням тепловідведення

В аваріях з порушенням тепловідведення в залежності від особливостей перехідного процесу може бути визначальним чинником зростання тиску і як наслідок — небезпека руйнування бар'єру системи першого контуру. Може мати місце зростання температури теплоносія, і тоді визначальним є перший бар'єр безпеки — твел. Але в ряді аварій має місце комбінація цих збурень: небезпечні температурні обурення на твели і зростання тиску в першому контурі, обумовлений загальним зростанням температури в контурі («накачування» тепла), або зростання температури ТВЗ без помітного підвищення тиску. Перший випадок найбільш небезпечний, оскільки призводить до порушення умов роботи двох бар'єрів безпеки. Якщо припустити до того ж не спрацювання системи зупинки реактора, то відбудеться важка аваріях руйнуванням двох бар'єрів безпеки і розплавленням активної зони.

Втрата зовнішнього навантаження

Втрата зовнішнього навантаження призводить до тимчасової невідповідності між кількістю генерованого і відведеного тепла. Тривалість такої невідповідності між вироблюваним і теплом що відводиться, а отже, і відхилення від їх номінальних значень залежать від роботи системи автоматичного регулювання. Причини, що призводять до втрати зовнішнього електричного навантаження, можуть бути пов'язані з несправностями в електричних ланцюгах як самої станції, так і за її межами, в механічної частини турбогенераторів і допоміжних систем, що у системі автоматичного регулювання і захисту турбін. Крім того, скидання навантаження може статися в результаті помилкових дій персоналу.

Різка зміна навантаження при роботі реактора на повній потужності може викликати небезпечні перехідні процеси, що створюють аварійну ситуацію. При різкому скиданні навантаження АЕС (аварійному відключенні від електросистеми, закриття стопорного клапана турбіни) тепловідвід від першого контуру реакторної установки різко погіршується, що веде до підвищення температури і тиску в теплоносії, а також до зростання тиску пари в другому контурі. У зв'язку з цим спрацьовує аварійний захист, що знижує потужність реактора до значення, відповідного навантаженні. Зниженню потужності реактора сприяє також ефект саморегулювання. У разі накладення відмов перехідний температурний режим може викликати серйозне пошкодження активної зони.

Повна втрата живильної води

При виході з ладу конденсатно-живильної системи припиняється подача живильної води в парогенератори (ПГ), спрацьовує аварійний захист. Перехідний процес супроводжується різким сплеском тиску в першому контурі. У цьому випадку найбільшу небезпеку становить "опресовування" корпусу реактора і його основних комунікацій.

Для захисту першого контуру від неприпустимого зростання тиску служить система запобіжних клапанів першого контуру, що забезпечує скидання пари з компенсатора об'єму. В якості попереджувального та аварійного сигналу використовується інформація про неприпустиме зниження витрати живильної води і збільшення тиску першого контуру.