Слідчі ситуації під час розслідування побоїв і мордувань

«Слідчі ситуації під час розслідування побоїв і мордувань»

Анотація. Стаття присвячена дослідженню слідчих ситуацій та типових криміналістичних версій про особу злочинця при розслідуванні побоїв і мордування. Проаналізовані загальні слідчі ситуації та версії при розслідуванні побоїв і мордування. Авторами комплексно охарактеризований процес розробки слідчим плану початкового етапу розслідування побоїв і мордування за різних слідчих ситуацій та висунення різних версій.

Статья посвящена исследованию следственных ситуаций и типовых криминалистических версий о личности преступника при расследовании побоев и истязания. Проанализированы общие следственные ситуации и версии при расследовании побоев и истязания. Авторами комплексно охарактеризован процесс разработки следователем плана начального этапа расследования побоев и истязания при различных следственных ситуаций и выдвижения различных версий.

The article is devoted to the investigation of investigative situations and typical forensic versions of the identity of the offender in the investigation of beatings and torture. The general investigative situations and versions are analyzed in the investigation of beatings and torture. The authors comprehensively characterized the process of designing an investigator of the plan for the initial stage of the investigation of beatings and torture in various investigative situations and the nomination of different versions.

Ключові слова: слідчі ситуації, криміналістичні версії, насильницькі злочини, особа злочинця, кваліфікація, відмежування, по бої і мордування, залякування, погроза, хуліганські дії.

Метою дослідження є: пропозиції щодо визначення основних слідчих ситуацій та слідчих версій під час розслідування побоїв і мордування; пропозиції практичних рекомендацій із розслідування та розкриття злочинів, а також злочинів, вчинених в умовах неочевидності з використанням відповідних версій.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що у статті комплексно досліджено слідчі ситуації під час розслідування побоїв і мордувань, та сформульовано низку положень, висновків і рекомендацій, що характеризуються науковою новизною.

Актуальність дослідження. Завданням кримінального законодавства є охорона прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку і безпеки, навколишнього природного середовища, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також попередження злочинів. Для виконання цих задач КК України встановлює підстави та принципи кримінальної відповідальності, визначає, які суспільно-небезпечні визнаються злочинами, встановлює покарання та інші заходи кримінально-правового характеру за вчинення злочину. Саме тому, одним із головних завдань, що стоять перед правоохоронними органами, являється встановлення особи, що вчинила злочин та притягнення його до кримінальної відповідальності. При цьому необхідно точно встановити, яке саме суспільно-небезпечне діяння було вчинено і якою статтею Особливою частиною КК України воно передбачено. Процес встановлення точної відповідності вчиненого діяння з ознаками складу злочину називається кваліфікацією злочину.

Виклад основного матеріалу. Процес розкриття та розслідування побоїв і мордування, насамперед тих, що вчинено за відсутності очевидців, значно ускладнюється у зв’язку з відсутністю необхідної інформації щодо особи злочинця. У таких випадках слідчі повинні формувати розумову модель (або декілька варіантів) особи злочинця з метою визначення шляхів та засобів його виявлення [8,c.43].

Так, до основних проблем кваліфікації побоїв та мордування відноситься:

– наявність певної недосконалості кримінального законодавства щодо розглядуваного складу злочину, яка проявляється в тому, що закон не містить чіткого визначення побоїв та мордування у диспозиції статті, що значно ускладнює їх практичне застосування, зокрема через конкуренцію з таким кримінально-правовими нормами, як умисне легке тілесне ушкодження - (ст. 125 КК України), катування (ст. 127 КК України), погроза вбивством (129 КК України), хуліганство (ст. 296 КК України), що, у свою чергу призводить до помилок у кримінально-правовій кваліфікації в ході досудового і судового слідства та відповідно до порушень прав і свобод людини [7,c.32];