Теологія і політика IІІ Вселенського собору у Ефесі

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Історичний факультет

«Теологія і політика  IІІ Вселенського собору у Ефесі»

студента 1 курсу, OКР «Магістр»

Грабара Олександра Ігоровича

.

Київ – 2018

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ І. Передумови скликання собору. Несторіанська суперечка…….........4

РОЗДІЛ ІІ. Третій Вселенський Собор в Ефесі, в 431 році……………………..6

РОЗДІЛ ІІІ. Богослов’я Собору в Ефесі…………………………………………9

ВИСНОВОК………………………………………………………………………11

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………13

ВСТУП

Третій Вселенський Собор з боку організації вважається надзвичайно невдалим. Сумнівний він і з боку канонічної догматики, яка спричиниа за собою поділ між Сходом і Заходом, найближчим чином, між Олександрією і Антіохією, а потім і перехід багатьох в несторіанство.

Головна причина цього лежала в характері богословського протистояння. Помилка Несторія далеко не так ясна була для всіх, як, наприклад, лжевчення Арія. Несторія в єресі підтримав константинопольський клір та Антіохійський патріарх Іоанн. Проти палко виступив Александрійський патріарх Кирил, який захищав вчення про те, що Христос із самого моменту Свого втілення був «досконалим Богом і досконалою людиною». Згодом до нього долучився і Римський Папа Целестин.

Для вирішення суперечки імператор Феодосій ІІ Молодший скликав Третій Вселенський Собор. На Соборі, що проходив з 22 червня по 31 липня 431 року в місті Ефес (сучасна Туреччина), були присутні 200 єпископів

РОЗДІЛ І. Передумови скликання собору. Несторіанська суперечка

Несторій (бл. 383-451 рр.) був персом, що здобув освіту в Антіохії. Своїм учителям він завдячував своїм нахилом до дослівної екзедези біблійних текстів і тяжінням до христологічної схеми «Christus — homo assumptus»  (богослов’я знизу).

У 428 році Несторій став патріархом Констатинополя. Він публічно виступав проти терміна «Theotokos» (Богородиця), відомого вже в Єгипті. Для передання тайни материнства Марії найвідповіднішим визначенням він вважав «Christotokos» (Мати Христа). Це привело до протестів з боку священицтва і монахів, а спір цей швидко перейшов з площини маріологічної у христологічну.

На початку свого правління як Константинопольського патріарха він був покликаний висловити свою думку щодо відповідності терміна «theotokos» (Мати Бога) як титула Діви Марії. Несторій проголосив тоді, що відповідність цього визначення є сумнівною, якщо не додавати для зрівноваження ще й титула «anthropotokos» (Мати людини). Несторій вважав, що у будь-якому випадку титул «christotokos» (Мати Христа) є найкращим, тому що не викликає жодних питань. ^[1]

Його виступи мали на меті підбурювати людей з іншими поглядами. Він доказував, що Бог не може мати матері і що жодне створіння не могло народити Божества: Марія народила людину - чоловіка, носія Божественності, але не Бога. Божество не може дев’ять місяців виношуватися в лоні жінки, воно не могло страждати, вмерти і бути похованим. Несторій запевняв, що у визначенні Марії як «Theotokos» прихована аріанська доктрина, що Син є створінням, або аполінаристична ідея про неповну людську природу.

Окрім єпискоскопів чимале обурення виявили також константинопольські монахи. Несторію, ймовірно, вдалося б скоро придушити опозицію проти себе в середовищі своєї пастви, але догматичним противником його з 429 р виступив Олександрійський архієпископ Кирило, і боротьба відразу ж прийняла загальноцерковне значення. Полеміка проти думок Несторія зустрічається у Кирила вже в писаному на початку 429 р. (6 січня) пасхальному посланні. Дізнавшись про невдоволення Несторія цим посланням, Кирило писав йому самому, де просив запиту до проповідей Несторія, та вказував на його теологічні помилки і порушення канону.