Фразеологiзми з соматичним компонентом в англiйськiй та нiмецькiй мовi: мiжкультурне зiставлення

Паланиця Аліна

Науковий керівник – Кирилюк Марія Андріївна

Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: МІЖКУЛЬТУРНЕ ЗІСТАВЛЕННЯ

Доволі швидкий розвиток фразеології за останні десятиріччя висунув чимало різноманітних проблем. З одного боку, завданням фразеологів є опис фразеологічного матеріалу окремих мов із зосередженням на їхніх специфічних особливостях, а з іншого – все більше значення набуває зіставне вивчення фразеологічних систем різних мов, зокрема англійської та німецької.  

Так, наразі науковці часто розглядають фразеологію крізь призму функціоналізму, який полягає в аналізі наукових об’єктів через дослідження їхнього призначення, ролі і функцій, та антропоцентризмом, відповідно до якого людина є центральною фігурою, яка здійснює аналіз явищ, часто ототожнюючи чи порівнюючи їх зі своїм тілом.

Саме соматизмам належить важлива роль у номiнаційних процeсах, оскільки соматична лексика  – одна з найдавніших та універсальних лексичних груп у лексико-тематичній системі будь-якої мови [1, 13]. Соматичними (з грец. «тіло») фразеологічними одиницями іменують фразеологізми, у складі яких є хоча б один компонент, що входить у лексико-семантичну групу назв частин тіла та органів людини.

Актуальність дослідження цієї проблеми полягає у тому, що саме соматичний фразеологічний фонд як англійської, так і німецької мов є відкритими системами, оскільки вони постійно поновлюються за рахунок відомих афоризмів літераторів, митців, науковців. Тому це питання хоч і багато досліджуване, але існує ще низка спірних питань, які потрібно детально розглянути та дослідити.

Відтак зрозумілим є значний інтерес мовознавців до вивчення соматичної фразеології, що спостережено нині у фразеологічній науці, основоположниками якої були Н. М. Амосова, В. Л. Архангельський, Ш. Баллі та ін. Теоретичні проблеми, пов’язані з функціюванням соматичних фразеологізмів, висвітлено у працях О. І. Андрейченко, Н. І. Андрейчук, Ф. О. Вакка, Ю. А. Долгополова, О. О. Селіванової, О. Ю. Семушиної, І. Ю. Cкрипнік та ін. Соматичні фразеологізми розглядали на матеріалах англійської мови Н. І. Андрейчук, А. Блюм, Ф. І. Карташкова, В. В. Мосіна, Е. Ю. Семушина та на матеріалах  німецької мови І. П. Задорожна, В. С. Щирова О. А. Зубач, М. Л. Ковшова, О. Я. Остапович, О. В. Степанова.

Метою нашого дослідження є комплексне зіставлення фразеологізмів двох мов із соматичним компонентом, що передбачає виявлення ступені міжмовної еквівалентності, визначення факторів, що впливають на неї.

Культура акамулюється в мовній картині світу, яка в свою чергу відображає у мові так звану культурний простір. Він складається з певних кодів культури, які уявляються як «сітка», яку культура «накидає» на навколишній світ, категоризуючи, структуруючи і оцінюючи його [2, 34]. Культурні коди співвідносяться з найдавнішими архетипними уявленнями людини, тому вони універсальні за своєю природою. Найдавнішим кодом культури є соматичний код, бо пізнання навколишнього світу людина почала з самої себе. Причиною постійної уваги до соматизмів є той факт, що мова вбачає унікальність людини не стільки в її інтелектуальних або духовних рисах, скільки в особливостях її будови та функціях частин тіла, які нерозривно пов’язані з ними [3, 47].

Одним із способів репрезентації соматичного коду культури в мовній свідомості є фразеологізми із соматичним компонентом, джерелом культурної інтерпретації яких виступають символи. Символ – це продукт людської свідомості. З давніх часів людина вдавалась до символізації оточуючого світу, а отже, символ виступає специфічним елементом кодування культурного простору. Цей процес людина починає з самої себе, тому різні соматизми – назви частин тіла людини разом з мовною семантикою – характеризується додатковою культуною семантикою, визначеною символічною значимістю, яка утвердилась у світовій культурі та має своє відображення в уявленнях національно-культурних спільнот [4, 58].