Вигук як особлива частина мови

Конспект уроку з української мови для 7 класу на тему : «ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ»

Тема: Вигук як особлива частина мови

Мета:сформувати поняття в учнів про вигук як особливу частину мови;удосконалювати вміння й навички знаходити вигуки в реченні, відрізняти їх від часток, аналізувати тексти щодо ролі в них вигуків;доречно використовувати вигуки у власному мовленні;за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити семикласників з різноманітністю рослинного і тваринного світу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Методи і прийоми: робота з таблицею, робота зі схемами,   робота з текстом, вправи, творча робота.

Наочність: картки зі схемами.

Література: Українська мова та література: Навчальний посібник. 7 клас / Укл. Ткачук Т.В.,Корольова Л.В., Астахова О.І., Волошинова О.Я., Жуков А.Є., Кушнір Н.В.,Бувалець С.М., Добровольська Т.М., Зимогляд Л.П., Маслова Т.В.,Палфьорова Л.М., Скоблей Л.С. / За заг. ред. О.І. Чернишова. – Донецьк:Витоки,2018. – 334 с.

Хід уроку

I. Організаційний момент (1 хв.)

-Добрий день, діти! Сьогодні ми з вами попрацюємо з новою,дуже цікавою темою- «Вигук»

II Повідомлення теми і мети уроку. Оголошення епіграфу уроку (1хв.)Запишіть тему сьогоднішнього уроку: «Вигук як особлива частина мови».Послухайте епіграф : А вигук може пролунать, як дзвін,

А вигук може пролунать, як дзвін,

У мові, мабуть, найщиріший він!

«Ура! – радий, ти скрикнеш неодмінно.

– Сьогодні з мови я дістав «відмінно».

Д. Білоус

III. Мотивація навчальної діяльності (7 хв.):

[pic 1] 

[pic 2]

Вигуки – це особливі слова в мові. Вони незмінні, не мають номінативної функції та служать для вираження різних почуттів, спонукання або звуконаслідування.

[pic 3]

Вигуки виділяються комами, якщо вони вимовляються без особливої сили. О,

коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми

буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках (Г. Сковорода).

Кома не ставиться:

-після однозвучних із вигуками часток ну, ох, ой: Ну що б, здавалося, слова... (Т. Шевченко);

- після вигуків, що стоять перед особовим займенником, за яким іде

-звертання: Гей ти, поле колоскове, молодість моя! (В. Сосюра);

- якщо вигуки вживаються в значенні повнозначних частин мови, тоді вони бувають членами речення: Не чула я твого «Алло»;

-вигуки о, ой навтіь тоді, коли вживаються в ролі підсилювальної частки,

-зокрема у звертаннях: Ой ти ж роде мій, роде, родоньку! (Л.Костенко).

Якщо вигук вимовляється з підсиленням, після нього ставиться знак оклику: У! Які ж округи скелі та шпилі! (Марко Вовчок)

Вигуки й звуконаслідувальні слова можуть складатися з одного, двох або кількох звуків.

Окремі звуки можуть повторюватись або вимовлятися протяжно.

Такі слова пишуться через дефіс: ой-ой-ой!, кар-р-р; ха-ха-ха; ціп-ціп.

Вигуки, ужиті в значенні іменників, часто пишуться в лапках:Твоє журливе «ку- ку» спливало, як сльози по плакучій березі (М. Коцюбинський).

Вигуки вживаються переважно в усній мові, тому їх значення часто стає зрозумілим лише у зв’язку із живою інтонацією, а іноді й жестами та мімікою.

IV. Виконання завдань на вдосконалення умінь і навичок (все разом 35 хв.)

[pic 4]

Запишіть речення, поясніть правопис вигуків.

1.Пливе човен, води повен та все хлюп-хлюп (Народна творчість). 2.Здалеку

почулося голосне ку-ку-рі-ку! 3.Ой, яка ж незламна юнь! (П. Тичина).

 4. О сонце ласкаве, о сонце ясне!

Самоперевірка: 1. Вигуки,які передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: хлюп-хлюп.

2.Звуконаслідувальні слова - відтворюють різні звуки природи, тварин, машин тощо: бом, бух, трах-тарарах, хлюп, ме-е, няв-няв, гав-гав, ку-ку