Абревіатури та скорочення в науково-технічній німецькій літературі

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………………...5

        1.1. Прагматичні характеристики науково-технічної літератури……….5

        1.2. Передача абревіатур і скорочень у науково-технічних текстах…..10

Висновки до першого розділу…………………………………………………..14

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ АБРЕВІАТУРИ ТА СКОРОЧЕННЯ В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ………………………...15

        2.1. Лексичні особливості абревіатур та скорочень…………………….15

        2.2. Омонімія та полісемія в контексті німецької науково-технічної літератури………………………………………………………………………...17

Висновки до другого розділу…………………………………………………...21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….26

ВСТУП

        Курсова робота присвячена дослідженню абревіатури та скорочень у науково-технічній німецькій літературі.

        Актуальність дослідження. Скорочення слів та виразів сьогодні активно використовують у текстах науково-технічної літератури. У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. У цьому факті, а також недостатньому дослідженні скорочень та їх різновидів у лінгвістичній літературі полягає актуальність та новизна цієї теми.

        Сучасний стан розвитку мови характеризується значним кількісним зростанням термінів у різних сферах науки й техніки, їх активним проникненням у загальну розмовну мову, процесом її актуалізації, поповненням словникового складу новими одиницями. У зв’язку зі швидким розвитком науково-технічної інформації все актуальнішими стають проблеми вивчення особливостей функціонування термінів у процесі науково-технічного перекладу.

 Зараз науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень. У деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50% усіх словосполучень та 15% словникового складу.

Проблемами скорочень та абревіатури у науково-технічній німецькій літературі займалось багато українських та зарубіжних лінгвістів, таких як Г. Матвеєва, Л. Науменко, А. Пумпянський, Т. Радзієвська, Н. Формановська, Ф. Бацевич та ін.

Метою курсової роботи є дослідження абревіатури та скорочення в науково-технічній німецькій літературі.

Для досягнення мети нами було окреслено такі завдання:

- навести прагматичну характеристику науково-технічної літератури;

- розкрити передачу абревіатур і скорочень у науково-технічних текстах;

- описати лексичні особливості абревіатур та скорочень;

- проаналізувати омонімію та полісемію в контексті німецької науково-технічної літератури;

Об’єктом дослідження є німецькі скорочення та абревіатури, що виникли у науково-технічній літературі.

Предметом дослідження є науково-технічна німецька література.

Методи дослідження. Серед загально-нaукових методів було зaстосовaно метод аналізу, індукції та дедукції, з метою дослідження наукової категорії «науково-технічна література». Серед спеціальних, зaлучено методи опису тa порівняльного аналізу для виявлення особливостей абревіатур та скорочень у науково-технічній німецькій літературі.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. У вступі сформульовано мету, завдання, актуальність, матеріал та методи дослідження. У першому розділі висвітлено основні поняття, які становлять теоретичну основу дослідження, а саме: характеристика наукової категорії «науково-технічна література» та її специфіка; передача абревіатур та скорочень у науково-технічних текстах. Другий розділ містить аналіз особливостей абревіатури та скорочень у науково-технічній німецькій літературі.