Визначення прiорiтетностi справ сучасного менеджера методом АБВ - аналiзу

Гудзь М.В., д.е.н., проф.

професор кафедри кафедри економіки та митної справи 

Пилипенко С.В., магістр. гр. МТУз-223м

Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя

ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРІТЕТНОСТІ СПРАВ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖЕРА МЕТОДОМ АБВ - АНАЛІЗУ

Визначити пріоритетність завдань у менеджменті означає прийняти рішення про те, яким із завдань слід надати першочергового, а яким другорядного значення. Поширеною  помилкою багатьох людей, що зазнають невдачі в плануванні, є саме брак уміння розставити пріоритети в завданнях, які потребують вирішення. Це можна зробити методом АБВ-аналізу, який зародився в США і набув широкого розповсюдження в кінці 1980-х роках завдяки працям Г.Бере, Р.Купера, Т.Джонсона, Р.Каплана.

Мета роботи - визначення пріорітетності справ сучасного менеджера методом АБВ – аналізу. У теорії менеджменту є рекомендації , яки полегшують вибір пріоритетних справ менеджера, це  перш за все, використання методу АБВ-аналізу. Метод АБВ-аналізу - ґрунтується на таких закономірностях:

найважливіші завдання (категорії А) становлять приблизно 15 % усієї кількості завдань, які виконує менеджер. Значущість же цих справ з погляду внеску у досягнення мети становить приблизно 65%;

важливі завдання (категорії Б) припадає в середньому 20% загальної кількості і також 20 % значущості завдань і справ менеджера;

менш важливі і несуттєві завдання (категорії В) становлять 65% загальної кількості завдань, але всього 15% значущості усіх справ, які має виконувати менеджер [1, с.171].

Отже, відповідно до висновків АБВ-аналізу, менеджер повинен, у першу чергу, розв'язувати справи категорії А, щоб за допомогою небагатьох дій забезпечити більшу частину загального результату. Тільки після цього можна займатися справами категорії Б, на які також припадає значуща частина сукупного результату, і лише потім виконувати численні завдання категорії В, які забезпечують найменший внесок до досягнення мети [2, с.250].

На підприємстві ТОВ «ВМС Україна» було запропоновано кожен день, з ранку, на протязі двох тижнів, усім топ- менеджерам використовувати АБВ – аналіз при плануванні робочого дня. А саме, кожний топ – менеджер складав список всіх майбутніх завдань,систематизував їх за важливістю і встановлював черговість. Далі пронумерував ці завдання і оцінив відповідно за категоріями А, Б, В.  Завдання з групи А складало приблизно 15% і вирішував їх виключно топ-менеджер в першу чергу. Далі аналізували завдання з групи Б на предмет того, які з них можуть бути передоручені, завдання які залишилися виконувалися виключно після виконання завдань групи А. Завдання категорії В майже всі передоручалися, залишалися для виконання топ-менеджером лише ті, які були особистими та приємними для виконання [3]. Далі намагалися приблизно визначити витрати часу, потрібного для виконання кожного виду роботи. Оскільки заздалегідь неможливо передбачити, всі завдання які потрібно буде виконати протягом планового періоду, зарезервували час для непередбачених справ, приблизно 20%. За тим, як дотримується план, слідкували секретарі топ- менеджерів.