Методи визначення антиоксидантної властивості флавоноїдів

                                            ЗМІСТ

ВСТУП        4

РОЗДІЛ 1. Флавоноїди, як природні антиоксиданти        6

1.1 Катехіни        6

1.2 Флавоноли        7

1.3 Халкони        8

1.4 Флавонони        8

1.5 Флавононоли        9

1.6 Флавони        9

1.7 Ізофлавони        10

РОЗДІЛ 2. Антиоксиданти. Механізм дії        11

2.1 Механізм дії антиоксидантів        11

2.2 Антиоксиданти прямої дії        11

2.3 Антиоксиданти непрямої дії        12

2.4 Антиоксиданти в медицині        12

РОЗДІЛ 3. Флавоноїди, які виявляють антиоксидантну активність        14

РОЗДІЛ 4. Загальні методи визначення антиоксидантної активності        18

РОЗДІЛ 5. Методи визначення антиоксидантної активності флавоноїдів        22

ВИСНОВОК        26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        28

ВСТУП  

Важливе місце в позитивному рішенні проблеми захисту біологічних структур приділяється насамперед антиоксидантам. Споріднені до організму людини речовини (на відміну від фармпрепаратів), входячи до складу харчових комплексів, легкодоступних і засвоюваних організмом, є найважливішою ланкою будови й ефективного функціонування системи антиоксидантного захисту.

У свою чергу успішне функціонування цієї системи є необхідною передумовою цілісності найважливіших субклітинних біоструктур — мембран і ядерного геному, що лежать в основі забезпечення довголіття. Інтерес до фенольних сполук, до їхньої біологічної дії викликаний широким, практично загальним поширенням у рослинному світі, наявністю в цього класу речовин досить високої й різноманітної хімічної, біохімічної й фізіологічної

На сьогодні відомо більш ніж 8000 флавоноїдів. Вони широко розповсюджені в рослинному світі й відзначаються винятковим різноманіттям видів. Значно рідше флавоноїди трапляються в мікроорганізмах і комахах, відомо про їхню присутність у зелених водорослях. Біодоступність, метаболізм та біологічна активність флавоноїдів залежать від конфігурації, загальної кількості гідроксильних груп та заміни функціональних груп на їх ядерну структуру. Багато флавоноїдів, як показують дослідження , мають антиоксидантну активність, здатність розщеплювати вільні радикали, запобігати ішемічній хворобі серця, гепатопротекторну, протизапальну та протипухлинну діяльність, тоді як деякі флавоноїди демонструють потенційну противірусну активність. У системах рослин, флавоноїди допомагають у боротьбі з окисним стресом і діють як регулятори росту.

Актуальність полягає в вивченні методів дослідження антиоксидантної активності сполук та виборі тих методів, які б найкраще підходили для визначення антиоксидантної активності флавоноїдів.

Мета роботи - вивчення та систематизація методів  дослідження антиоксидантної активності фенольних сполук.

Об'єкт роботи - флавоноїди як антиоксиданти.

Предмет роботи - методи визначення антиоксидантної активності.

   РОЗДІЛ 1. Флавоноїди, як природні антиоксиданти

Флавоноїди – одна з найбільш різноманітних і поширених груп фенольних сполук, загальної  структури С6 – С3 – С6. Молекули флавоноїдів складаються з двох фенольних залишків, з’єднаних  аліфатичним фрагментом С3. Більшість флавоноїдів є похідними хромону і хроману, що мають у положенні 2, 3 або 4 арильний радикал. На сьогодні відомо більш ніж 8000 флавоноїдів. Вони широко розповсюджені в рослинному світі й відзначаються винятковим різноманіттям видів. Найбагатші флавоноїдами (від 1 до 30 %) рослини родин: складноцвіті (айстрові), бобові, зонтикові (сельдерейні), розоцвіті, гречкові, рутові та ін. Підвищений інтерес до цих сполук зумовлений не лише їх важливою роллю в процесах життєдіяльності рослинних та тваринних організмів, а й високою та різноплановою біологічною активністю. Структурна різноманітність флавоноїдів дала змогу створити на їх основі ряд високоефективних та малотоксичних лікарських препаратів. Флавоноїди виявляють більше 40 видів біологічної активності. Одна з яких антиоксидантна властивість [1].