Мовна полiтика в Швейцарii

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Навчально-науковий інститут автоматики, кібернетики та обчислювальної техніки

Кафедра журналістики та українознавства

«МОВНА ПОЛІТИКА В ШВЕЙЦАРІЇ»

Реферат

Виконав:

Студент I курсу

групи КІ-11

Мельничук С.В.

Перевірила:

Шийка С. В.

Рівне-2021

ЗМІСТ

ВСТУП        3

Розділ 1. Мовна ситуація в Швейцарії        4

Розділ 2. Історична обумовленість багатомовності Швейцарії        6

Розділ 3. Мови Швейцарії        8

3.1. Німецька мова в Швейцарії        8

3.2. Французька мова в Швейцарії        12

3.3. Італійська мова у Швейцарії        14

3.4. Ретороманська мова        16

ВИСНОВОК        19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        20

ВСТУП

Мова - це соціальне явище, суспільство переживає зміни, які відбуваються в ньому: соціальні, економічні, культурні, які безпосередньо впливають на мову, так само як і сама мова впливає на суспільство.

Одним з основних в соціолінгвістиці є поняття мовної ситуації - в його зміст входить опис стану, стану мов в державі: одномовність, двомовність, багатомовність в їх територіально-соціальному взаємовідносини в межах цілої держави, або адміністративно-територіальних регіонів, або адміністративно політичних утворень.

Історично склалося так, що населення більшості країн багатонаціональне, і, на жаль, це часто викликає внутрішньодержавні міжетнічні конфлікти, які лише посилюються непродуманої мовною політикою держави. Адже в умовах багатонаціональної держави вона повинна враховувати такі фактори, як багатомовність, своєрідність національного складу і міжнаціональних відносин, роль окремих мов і їх носіїв в суспільному житті.

Однак в той же час є в світі і такі країни, в яких деякі мовознавці мовну ситуацію називають зразковою. Така мовна ситуація склалася історично в Швейцарії.

Розділ 1. Мовна ситуація в Швейцарії

Швейцарія - це багатомовна та багатодіалектна держава. Зосередження в одному соціумі (тобто в єдиному швейцарському державі) чотирьох національних мов, кожен з яких виявляє складну структуру "станів" внаслідок діалектного різноманіття і наявності нормованих національних літературних мов, створює тут своєрідну мовну ситуацію.

Оскільки основний етнічний склад Швейцарії складають німці, французи, італійці, ретероманці – національними мовами тут визнані чотири- німецька, французька, італійська, ретороманська, з яких перші три, є офіційними адміністративними мовами країни. При цьому жоден з цих трьох державних мов не виступає як загальноприйнята мова-посередник для, міжетнічного спілкування або для зовнішньої репрезентації Швейцарії, що створює для багатомовної країни безпрецедентну ситуацію. Незважаючи на те що німецька мова за своїм поширенням займає панівне становище, вона не має ніяких функціональних переваг перед іншими державними мовами.

Германо-швейцарці проживають в центральних і східних кантонах країни: Золотурні, Базель-Штадт, Базель-Ланде, Шафхаузене, Аппенцелль-Аусерродене, Аппенцелль-Іннерродене, Санкт-Галпене, Ааргау, Тургау, Граубюндене, Цюріху, Берні, Люцерні, Урі, Швіці, Обвальдені, Нідвальдене, Гпарусе, Цузі. Франко-швейцарці заселяють західні кантони Швейцарії: Во, Вале, Невшатель, Женева, Фрібур, Юра. Італомовним вважається кантон Тічино, італо-швейцарці проживають також на території кантону Граубюнден. Ретороманці не мають власного кантону і живуть в основному в високогірних районах німецькомовного Граубюндена.