Макроекономiчнi показники у системi нацiональних рахункiв

ТЕМА 2. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ[pic 1]

Для виявлення закономірностей функціонування національної економіки, а також  прийняття обґрунтованих рішень у сфері економічної політики необхідно обчислювати сукупні, агреговані показники її розвитку. У даній темі з’ясовується сутність системи національних рахунків та її основних показників, розкриваються методики обчислення найважливішого макроекономічного показника – валового внутрішнього продукту, обґрунтовуються основні напрями його використання.

2.1. Система національних рахунків та її основні показники

Система національних рахунків – це сукупність взаємопов’язаних показників і класифікацій, які використовуються для опису та аналізу загальних результатів економічної діяльності на рівні національної економіки.

Така форма подання результатів діяльності економічних суб’єктів дає кількісну й упорядковану інформацію про економічні операції, пов’язані із виробництвом, розподілом, перерозподілом і використанням національного доходу, а також про всі економічні активи й пасиви, що формують національне багатство.

Основним показником системи національних рахунків виступає валовий внутрішній продукт. За допомогою даного показника оцінюється загальна ефективність функціонування національної економіки, проводяться порівняння економічного розвитку різних країн.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) визначається як ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами і нерезидентами даної країни за певний проміжок часу. Важливою характеристикою ВВП є те, що він враховує тільки виробництво кінцевої продукції. Остання об’єднує товари і послуги, які використовуються для кінцевого споживання, нагромадження й експорту. Якщо розглядати більш детально, то  це продукція для особистого і суспільного споживання, для заміни зношених основних виробничих і невиробничих фондів, а також для їх приросту; збільшення запасів виробництва  і  споживання; проведення експортно-імпортних операцій.

Проміжні товари, які були використані у виробництві кінцевої продукції, до складу ВВП не включаються. Сировина, паливо, енергія, матеріали, інструменти, насіння у сільському господарстві, послуги вантажного транспорту, оптової торгівлі, орендні платежі тощо не йдуть на споживання прямо, а є видозміненою складовою готової продукції. Якщо їх вартість включити  у ВВП, то ми не зможемо уникнути дублювання в підрахунках, отже даний показник буде невиправдано завищеним.

Щодо суб’єктів, які безпосередньо створюють ВВП, то їх можна розглядати як резидентів даної країни або нерезидентів. Резидентами  економічних операцій вважаються господарюючі одиниці або фізичні особи, які:

• постійно проживають у даній країні;
• здійснюють господарську діяльність у межах даної країни не менше одного року;
• тимчасово проживають за межами даної країни і здійснюють там виробничу діяльність, за умови, що їх праця оплачується із бюджету власної країни;
• тимчасові й сезонні робітники, зайняті за кордоном менше одного року.

 Отже, резидентами будуть усі ділові одиниці (підприємства і домогосподарства), які незалежно від національної ознаки й громадянства займаються виробничою діяльністю або проживають не менше одного року на території даної країни.

Нерезидентами, відповідно, будуть вважатися всі господарюючі одиниці й окремі особи, які тимчасово проживають і здійснюють виробничу діяльність на території даної країни, але отримують оплату за рахунок бюджету своєї країни. Таким чином, показник ВВП буде відображати господарську діяльність економічних суб’єктів у територіальних межах даної країни. Господарська діяльність нації відображається за допомогою виміру показника валового національного продукту.