Транспортна продукція, способи її вимірювання. Техніко-економічні показники повітряних суден

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Факультет економіки та бізнес-адміністрування

(Навчально-науковий інститут неперервної освіти)

Кафедра економіки та бізнес-технологій

Домашнє завдання

(контрольна робота)

з дисципліни «Вступ до спеціальності»

на тему «Транспортна продукція, способи її вимірювання. Техніко-економічні показники повітряних суден»

Склав: студент(ка)

          Група  ФЕБА 116

          Хринюк  Олександра  Романівна                              Підпис:

          № 2

Прийняв:                                                                                Підпис:

Київ 2018

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………3

1. Теоретична частина

1. Система вищої освіти в країнах Євросоюзу  (Велика

Британія) ………………………………………………….…………….4

1.2 Організація науково-дослідної роботи студентів у навчальних закладах країн Євросоюзу  (Велика Британія)……………………………………………………………………...12

1.3 Студентське самоврядування у ВНЗ країн Євросоюзу (Велика Британія)……………………………………………………………………...14

1. Практична частина…………………………………………………....16
2. Висновок………………………………………………………………25

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………26

Вступ

 У даній роботі розглядається системи вищої освіти та студентського самоврядування, важливі елементи в житті молодої людини.

Зокрема проведемо дослідження вищої освіти країни західної Європи,а саме Велико Британії:

Ознайомлення з особливостями британської системи освіти та студентського самоврядування, що дасть можливість запозичити певні шляхи для вдосконалення власної системи.

Також важливе значення у вивченні діяльності на авіаційному підприємстві займає аналіз усіх техніко-економічних показників діяльності аеропорту та повітряних суден.

  Розрахунки обсягів роботи аеропорту (загальний тоннаж відправлень, тарифний пасажирооборот, тонно-кілометраж і загальний приведений тарифний тонно-кілометраж), обсягів перевезення авіакомпанії (експлуатаційні пасажирооборот та тонно-кілометраж), техніко-економічні показники (рейсова та комерційна швидкості, граничне комерційне завантаження, годинна та річна продуктивності праці, показники паливної ефективності ПС) допоможуть об’єктивно оцінити ефективність та продуктивність роботи авіалінії. А порівняльний аналіз техніко-економічних показників ПС допоможе методом порівняння знайти шляхи для вдосконалення роботи підприємства та його технічного устаткування. Це допоможе зробити висновки, які ПС серед запропонованих найбільш функціональні для перевезення певного виду вантажу і які з них найбільше відповідають сучасним експлуатаційним стандартам.

Отже, мета даного проекту особисто для мене – розвити навички у сфері підприємницької діяльності в авіації шляхом проведення аналізу різних показників роботи авіаліній, а також більш детально ознайомитися з різними моделями розвитку освіти у світі на прикладі окремо взятої країни.

Варіант№2

Теоретична частина

1. Система вищої освіти в країнах Євросоюзу (Велика Британія)

 Вища освіта Великобританії відповідає унітарній дворівневій системі до рівня докторантури. В 1992 році колишні політехніки були приєднані до університетському сектору, вони одержали повний університетський статус і право присвоювати ступені. Немає офіційних вказівок щодо тривалості навчання в університетах, так само термінологія і структура ступенів може бути різною в різних університетах. Всі звання можна розділити на звання, які присуджуються до закінчення університету (Вищий національний диплом – 2 роки, Вищий національний сертифікат – 1 рік) і звання, які присуджуються після закінчення університету. Більшість курсів будується на модульній основі з використанням накопичених балів (кредитів). Звання бакалавра потребує завершення 3- або 4-річної програми (в медицині – 5 років). На післядипломному рівні існує багато магістерських програм (тривалістю от 1 до 2 роки) і багато вищих дипломів, найпопулярнішою є докторантура, яка веде до PhD. Сучасні системи освіти Англії, Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії відрізняються певними деталями, але основні їхні структури подібні. Всі університети Великобританії мають високий рівень автономії у визначенні курсів, програм і методів навчання. Загальну політику у вищій освіті здійснює Міністерство освіти й науки шляхом розподілу матеріальних ресурсів. Посередницькі функції між урядом та університетами покладені на три ради університетських фондів (Англії, Шотландії та Уельсу). До складу цих рад входять представники закладів вищої освіти з регіонів Великобританії, шкіл та ліцеїв, роботодавців. Таке широке представництво дає змогу поєднати інтереси держави й вищих шкіл, досить об’єктивно оцінюючи останні. Для цього з 1996 р. розширюється число критеріїв, за якими має визначатися якість навчальних послуг і рівень закладу. Консультативним органом в оцінюванні є комітет ректорів, який з 1992 р. перейменований на Комітет з якості вищої освіти. Традиційну основу британської системи вищої освіти становлять університети, політехнічні навчальні заклади та коледжі. Якщо в більшості країн сектор вищої технічної освіти характеризується певною кількістю відповідних навчальних закладів, то у Великобританії головним показником є наявність у даних навчальних закладах курсових програм. Закінчивши університет, випускник одержує ступінь або свідоцтво про здобуту професію. У Великобританії, як і в інших західноєвропейських країнах, найпоширенішими вважаються такі кваліфікації: бакалавр (Ваchelог), магістр (Master), доктор філософії (Doctor of Philosophy). Більшість студентів у Великобританії обирають курсові програми, що дають змогу здобути першу кваліфікацію. Ступінь бакалавра надається після трьох-чотирьох років навчання на денному відділенні університету, коледжу чи інституту. Він дає змогу зайняти хорошу посаду в середній інженерно-технічній ланці або середньому керівному складі державної організації, приватної компанії чи заснувати приватну практику. У деяких сферах ступінь бакалавра є вищим рівнем і не потребує продовження освіти. Але для більшості спеціальностей освіта може бути продовжена до здобуття ступеня магістра чи навіть доктора наук. Визначальну роль в сучасній вищій освіті Великобританії відіграє Відкритий університет, що став зразком наслідування в усьому світі. Його створення (1969 р.) пов’язується з ім’ям відомого лейбористського діяча Гарольда Вільсона. Доступ до навчання (переважно заочного і рекордно різноманітного щодо засобів і методик) вільний. Тому кожен може обрати для себе одну з сотень програм нижчого чи університетського рівня.