Лучна рослиннiсть ужанського нацiонального природного парку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Біологічний факультет

Кафедра ботаніки

ЛУЧНА РОСЛИННІСТЬ УЖАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО

ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Дипломна робота

Студента V курсу

заочне відділення

Науковий керівник:

      к. б. н., викл. Крч Х.Л.

Ужгород 2017

ЗМІСТ

ВСТУП .....................................................................................................................3

Розділ 1. ПРИРОДНІ УМОВИ ДОСЛІДЖУВАНОГО РАЙОНУ ......................5

1.1. Географічне положення ..............................................................................5

1.2. Геоморфологія .............................................................................................7

1.3. Геологія ........................................................................................................8

1.4. Клімат .........................................................................................................10

1.5. Гідрографія .................................................................................................12

1.6. Грунти .........................................................................................................13

Розділ 2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .........................................................................15

Розділ 3. ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ...........................................18

Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИННОСТІ УЖАНСЬКОГО НПП.................20

Розділ 5. ОСОБЛИВОСТІ ТРАВОСТОЮ ЛУК.................................................29

Розділ 6. КЛАСИФІКАЦІЯ ЛУК.........................................................................33

    6.1. Характеристика лучних фітоценозів........................................................36

Розділ 7. КОНСПЕКТ ФЛОРИ ЛУЧНИХ ВИДІВ ВИЩИХ СУДИННИХ РОСЛИН УЖАНСЬКОГО НПП..........................................................................43

Розділ 8. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФЛОРИ

ЛУЧНИХ ВИДІВ УЖАНСЬКОГО НПП............................................................66

        8.1. Таксономічний аналіз флори.....................................................................67

        8.2. Географічний аналіз флори.......................................................................68

        8.3. Біоморфологічний аналіз флори...............................................................69

        8.4. Екологічний аналіз флори.........................................................................71

Розділ 9. ЗАХОДИ ПО ПОКРАЩЕННЮ ТА РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ЛУК......................................................................................72

ВИСНОВКИ ..........................................................................................................74

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................76

ВСТУП

Рослинні ресурси відіграють важливу роль у життєдіяльності людини. Вони забезпечують кругообіг речовин у біосфері, здійснюють фотосинтез, без якого неможливе її існування. Зелені рослини є основою життя на планеті. Адже вони є джерелом енергії і органічної речовини для людини і тварин, вони продукують кисень і поглинають вуглекислий газ у процесі фотосинтезу, а отже, підтримують екологічну рівновагу в біосфері.

Сполучення рослинних організмів на певній території у ботанічній науці називається рослинними угрупованнями, або фітоценозами. Сукупність фітоценозів утворюють рослинність.

Луки за визначенням Шеннікова О.П.(1938) – це асоціації трав’янистих багаторічних мезофітів. Згідно з класифікацією В.В.Альохіна (1952), луки належать до класу формацій Pratoherbosa (трав’янистих мезофільних угруповань з більш-менш високим травостоєм).

На думку багатьох фітоценологів (Алехин, 1925, Раменский и др., 1956, цит. за: П.Д.Ярошенко, 1961) найпростішим шляхом систематизації лук є виявлення екологічних рядів, тобто просторових змін асоціацій під впливом зміни певного фактора, наприклад – ґрунтового зволоження.

П.Д.Ярошенко (1961) в основу класифікації лучного типу рослинності поклав не ознаки едафо- та гідротопу, а ознаки структури травостою. Автор вважав, що важливою ознакою лучних угруповань, яка відображає не тільки їх структуру у статистичному розумінні, але й їх генезис, може служити наявність чи відсутність чіткої мозаїчності. На основі мозаїчності він розділив луки, як тип рослинності, на два підтипи: прості та складні. Таким чином, П.Д.Ярошенко, відійшовши від формального вилічення формацій за видовими домінантами та використовуючи додаткові ознаки, що відносяться до структури та екології угруповань, зробив класифікацію багатовимірною й отримав більш природні фітоценотичні таксони лучної рослинності.