Організація робочого місця лікаря-стоматолога

КОЛЕДЖ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ТА ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ  НАУ

Реферат на тему: “ Організація робочого місця лікаря-стоматолога ”

Студента групи БФ-2ск

Шляхового Максима

        Київ – 2019        

Нормативи і вимоги до організації стоматологічного кабінету

Лікарі-стоматологи можуть працювати стоячи і сидячи (при положенні пацієнта лежачи, напівлежачи, сидячи). За гігієнічними та ергономічними вимогами працювати сидячи рекомендується не більше 60% робочого часу, а решта часу — стоячи та переміщаючись по кабінету.

Сидячи виконують маніпуляції, що вимагають тривалих і точних рухів, стоячи проводять короткочасні операції, що вимагають значних фізичних зусиль.

До несприятливих чинників праці лікарів-стоматологів можна віднести:

-  високий ризик зараження різними інфекційними захворюваннями;

- незадовільний стан робочих приміщень (дефіцит площі, нераціональне освітлення, дискомфортний мікроклімат);

- навантаження на зір;

- вимушену робочу позу. Тривале напруження м'язів протягом шестигодинного робочого дня призводить, як вказує В.А. Качесов (1998), до "гвинтоподібного" викривлення хребта в грудному та поперековому відділі з появою ознак сколіозу і плечолопаткового періартриту;

-  шкідливий вплив шуму та вібрації;

-  токсико-алергічна дія ряду матеріалів;

-  запорошеність повітряного середовища кабінету.

Для зменшення дії цих чинників на здоров'я лікаря необхідне дотримання ряду санітарно-гігієнічних та інженерно-технічних вимог, як до приміщення (кабінету), так і до його оснащення устаткуванням і апаратурою. Серед цих вимог найбільш важливими є наступні:

-  площа стоматологічного кабінету на одного лікаря має складати не менше 14 м2. Якщо в кабінеті встановлюється декілька крісел, то його площу розраховують виходячи з нормативу — 7 м2 на кожне додаткове крісло;

- у кабінеті може розміщуватися не більше трьох стоматологічних установок (крісел), а його площа повинна складати не менше 28 м2;

- за наявності  біля додаткового крісла універсальної стоматологічної установки площа на нього збільшується до 10 м2, а загальна площа кабінету на три крісла зростає до 34 м2;

- у терапевтичному стоматологічному кабінеті передбачається обов'язкове розділення робочих місць лікарів непрозорими перегородками заввишки до 1,5 м;

- висота кабінету має бути не менше 3 м, максимальна глибина кабінету при однобічному освітленні не має бути більше 6 м. Якщо цей пераметр перевищує 6 м, то можна розмістити стоматологічні крісла в 2 ряди;

При використанні амальгами для пломбування зубів особлива увага надається обробці підлоги, стін і стелі кабінету:

- для фарбування стін і підлоги застосовують нейтральні пастельні тони з коефіцієнтом віддзеркалення не нижче 40%, що не заважає правильному визначенню відтінків забарвлення слизової оболонки порожнини рота, шкірних покривів, зубів, пломбувальних матеріалів;

Встановлено, що сині тони підсилюють блідість шкірного покриву, оранжево-червоні маскують жовтяничність шкіри, слизових оболонок і склер, що ускладнює своєчасне розпізнавання захворювань, що супроводжуються появою іктеричності (наприклад, гепатитів, у тому числі найбільш небезпечного для стоматологів інфекційного гепатиту В).

- стіни приміщення стоматологічного кабінету мають бути гладкими, без щілин і тріщин, пофарбовані масляними або водоемульсійними фарбами.  У ряді приміщень (наприклад стерилізаційна і т.д.) необхідне облицювання стін глазурованою плиткою. Стіни і стелі терапевтичних кабінетів для роботи з амальгамою штукатурять з додаванням в розчин 5% порошку сірки;

- кути і місця з’єднання стін, підлоги і стелі мають бути заокругленими, без карнизів і прикрас;

- не рекомендується при обробці стін і стель стоматологічних кабінетів використовувати пористі та легкозаймисті матеріали: наприклад, стелі Армстронг, стінні пластикові та дерев'янні панелі;