Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Лекции по "Менеджменту"

Автор:   •  Февраль 4, 2021  •  Курс лекций  •  6,859 Слов (28 Страниц)  •  359 Просмотры

Страница 1 из 28

Тема 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА СУТНІСТЬ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ

1.1. Зміст, складові самоменеджменту

Виникнення самоменеджменту як нового напряму у традиційному менеджменті пов’язують із суспільною потребою у використанні та розвитку творчого потенціалу менеджерів і працівників.

Самоменеджмент – це послідовне та цілеспрямоване використання ефективних методів роботи у повсякденній практиці з оптимальним використанням власних ресурсів для досягнення власних і професійних цілей.

Самоменеджмент – оптимальне управління власними можливостями, технологіями, засобами та методами для досягнення збалансованого робочого ритму і ритму життя.

Самоменеджмент – самопізнання, робота особи над собою для професійного розвитку.

Самоменеджмент – вироблення вмінь у напрямі ефективної організації, планування діяльності та часу особистості.

З боку менеджера важливо знати й ефективно впроваджувати головні управлінські процеси, які поділені на рівні (рис. 1.1).

             [pic 1]

Рис. 1.1. Рівні управлінських процесів у

самоменеджменті керівника

  1. Перший рівень – управління собою та управління власною діяльністю.
  2. На другому рівні менеджер переходить до управління персоналом, командами та комунікаціями.

Самоменеджмент сприяє формуванню умінь і навичок менеджера та виявляється в:

  1. продуманих особистих цінностях;
  2. правильному, чіткому формулюванню та розумінню цілей;
  3. пізнанні своїх можливостей та їхніх меж;
  4. ефективному використанні часу, енергії, знань;
  5. організації власної роботи та роботи персоналу;
  6. умілому управлінні працівниками;
  7. здатності справлятися зі стресами;
  8. умілому вирішенні управлінських проблем;
  9.  здатності управляти конфліктами;
  10.  здатності створювати належний організаційний клімат, корпоративну культуру;
  11. особистому творчому розвитку та управлінні талантами працівників;
  12. здатності адаптації, стійкості до змін;
  13. ефективному управлінні кар’єрним просуванням;
  14. організації комунікаційного процесу;
  15. умілому створенні власного іміджу;
  16. можливості ефективного ухвалення рішень;
  17.  здатності створення, розвитку команд.

На рівні щоденної практики здатність до самоменеджменту – це уміння людини забезпечити та підтримувати: здорове тіло; енергійність, оптимізм, життєстійкість; спокійний і збалансований підхід до життя, роботи; відпочинок для тіла, розуму.

Самоменеджмент – це новий напрям у сучасному менеджменті, який виник у відповідь на зміни в управлінській ситуації:

  1. зростання масштабів, динамізм змін у підприємництві та бізнесі жадають від менеджерів освоєння нових підходів і навичок керування, боротьби з можливістю власного відставання, безперервності саморозвитку;
  2. невизначеність та напруженість у різних формах життєдіяльності організацій і пов’язаних із цим стресів потребують від менеджерів уміння керувати собою;
  3. перетворення творчого потенціалу працівника в коштовний капітал організації висуває вимогу зберігати та розвивати цей потенціал, у тім числі й самих працівниках;
  4. традиційні школи вичерпали можливі методи керування, тому менеджери повинні опановувати сучасні управлінські способи переоцінки свого потенціалу та працювати над його розвитком.

Головне завдання самоменеджменту – забезпечити належну організаційну культуру та соціальну гармонію з боку не тільки керівника, менеджера, а й за участі кожного працівника організації. Ефективний самоменеджмент неможливий без прийняття на себе певних зобов’язань і відповідальності керівників, менеджерів, окремих працівників. І це робота насамперед в інтересах організації, а не своїх особистих.

...

Скачать:   txt (98.1 Kb)   pdf (521 Kb)   docx (65.5 Kb)  
Продолжить читать еще 27 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club