Лекции по "Менеджменту"
Автор: Arinamalina13 • Февраль 4, 2021 • Курс лекций • 6,859 Слов (28 Страниц) • 359 Просмотры
Тема 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА СУТНІСТЬ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ
1.1. Зміст, складові самоменеджменту
Виникнення самоменеджменту як нового напряму у традиційному менеджменті пов’язують із суспільною потребою у використанні та розвитку творчого потенціалу менеджерів і працівників.
Самоменеджмент – це послідовне та цілеспрямоване використання ефективних методів роботи у повсякденній практиці з оптимальним використанням власних ресурсів для досягнення власних і професійних цілей.
Самоменеджмент – оптимальне управління власними можливостями, технологіями, засобами та методами для досягнення збалансованого робочого ритму і ритму життя.
Самоменеджмент – самопізнання, робота особи над собою для професійного розвитку.
Самоменеджмент – вироблення вмінь у напрямі ефективної організації, планування діяльності та часу особистості.
З боку менеджера важливо знати й ефективно впроваджувати головні управлінські процеси, які поділені на рівні (рис. 1.1).
[pic 1]
Рис. 1.1. Рівні управлінських процесів у
самоменеджменті керівника
- Перший рівень – управління собою та управління власною діяльністю.
- На другому рівні менеджер переходить до управління персоналом, командами та комунікаціями.
Самоменеджмент сприяє формуванню умінь і навичок менеджера та виявляється в:
- продуманих особистих цінностях;
- правильному, чіткому формулюванню та розумінню цілей;
- пізнанні своїх можливостей та їхніх меж;
- ефективному використанні часу, енергії, знань;
- організації власної роботи та роботи персоналу;
- умілому управлінні працівниками;
- здатності справлятися зі стресами;
- умілому вирішенні управлінських проблем;
- здатності управляти конфліктами;
- здатності створювати належний організаційний клімат, корпоративну культуру;
- особистому творчому розвитку та управлінні талантами працівників;
- здатності адаптації, стійкості до змін;
- ефективному управлінні кар’єрним просуванням;
- організації комунікаційного процесу;
- умілому створенні власного іміджу;
- можливості ефективного ухвалення рішень;
- здатності створення, розвитку команд.
На рівні щоденної практики здатність до самоменеджменту – це уміння людини забезпечити та підтримувати: здорове тіло; енергійність, оптимізм, життєстійкість; спокійний і збалансований підхід до життя, роботи; відпочинок для тіла, розуму.
Самоменеджмент – це новий напрям у сучасному менеджменті, який виник у відповідь на зміни в управлінській ситуації:
- зростання масштабів, динамізм змін у підприємництві та бізнесі жадають від менеджерів освоєння нових підходів і навичок керування, боротьби з можливістю власного відставання, безперервності саморозвитку;
- невизначеність та напруженість у різних формах життєдіяльності організацій і пов’язаних із цим стресів потребують від менеджерів уміння керувати собою;
- перетворення творчого потенціалу працівника в коштовний капітал організації висуває вимогу зберігати та розвивати цей потенціал, у тім числі й самих працівниках;
- традиційні школи вичерпали можливі методи керування, тому менеджери повинні опановувати сучасні управлінські способи переоцінки свого потенціалу та працювати над його розвитком.
Головне завдання самоменеджменту – забезпечити належну організаційну культуру та соціальну гармонію з боку не тільки керівника, менеджера, а й за участі кожного працівника організації. Ефективний самоменеджмент неможливий без прийняття на себе певних зобов’язань і відповідальності керівників, менеджерів, окремих працівників. І це робота насамперед в інтересах організації, а не своїх особистих.
...