Теоретичні основи оборотних коштів

Вступ

Оборотні кошти — це сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх неперервного кругообігу. Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу — це кошти, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені та в дорозі, а також кошти на рахунках та в касі підприємства. З огляду на це розрізняють оборотні кошти у сфері виробництва та у сфері обігу, які в сукупності своїй забезпечують неперервність виробництва та реалізації продукції.

         У новітніх  обставинах промисловому підприємству необхідні оборотні кошти для забезпечення безперервного виробництва продукції для подальшого її продажу та отримання прибутку. Його розміри повинні дозволяти придбати відповідні матеріали та комплектуючі за певних умов.

Основною метою ефективного використання оборотних коштів є максимізація прибутку від інвестованого капіталу при забезпеченні стабільної та адекватної платоспроможності підприємства, а в умовах економічної кризи стабільна платоспроможність важливіша за прибутковість. Особливу увагу приділяють ефективності використання оборотних коштів підприємства, так як вони впливають на основні показники господарської діяльності промислового підприємства: на зростання обсягу виробництва, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності підприємства. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її реалізації авансовані оборотні кошти відшкодовуються в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, який здійснюється завдяки неперервному кругообігу коштів підприємства.

 Для усунення негативних тенденцій економічного розвитку з метою підвищення стабільності діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, необхідно сконцентрувати увагу на забезпеченні стійкого розвитку організації як основного структурного елемента економічної системи України. Щоб забезпечити "виживання" підприємства в умовах ринку, управлінському персоналу необхідно оцінювати стан та ефективність використання оборотних засобів підприємства, можливі і доцільні темпи 5 його розвитку з позиції фінансового забезпечення, залучати доступні джерела засобів, сприяючи тим самим стійкому положенню і розвитку підприємства. Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка оборотних засобів підприємства при виникненні різноманітних форм власності, оскільки жоден власник не повинний зневажати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна знайти тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу активів підприємства.

1.Теоретичні основи оборотних коштів

У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.

    Грошова стадія кругообігу коштів є підготовчою у сфері обігу, де гроші перетворюються на виробничі запаси.

    Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва, який закінчується випуском готової продукції. На товарній стадії кругообігу авансовані оборотні кошти виступають у вигляді товарної продукції. Одна частина виручки від реалізації надходить на відшкодування авансованих оборотних коштів, а інша становить нагромадження, яке використовується підприємством відповідно до його планів. Грошова форма, якої набувають оборотні кошти на третій стадії свого кругообігу, одночасно стає і початковою стадією обороту коштів. До обліку оборотних фондів включають: - виробничі запаси; - незавершене виробництво; - напівфабрикати власного виготовлення; - витрати майбутніх періодів. Виробничі запаси - запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються.