Проблеми правового регулювання оперативнорозшуковоi протидii злочинам

Шурда В.І.,

Студентка II курсу факультету № 3

Донецького юридичного інституту

Міністерства внутрішніх справ України

ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПЕРАТИВНОРОЗШУКОВОЇ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ

Під час реформування системи правоохоронних органів України перед ними постають нові завдання щодо визначення стратегічних напрямів їх діяльності, пошуку нових підходів до протидії злочинності, які б відповідали реаліям сьогодення та враховували тенденції розвитку суспільства й держави. Особливо актуалізується потреба у дослідженні наукових ідей і підходів щодо створення якісно нового механізму протидії злочинності, виявлення та аналізу його складових, удосконалення відповідного чинного законодавства та правозастосовної практики.

Ефективне функціонування і діяльність правоохоронних органів насамперед залежить від їх правового регулювання. Однак аналіз нормативно-правових актів свідчить про відсутність єдиного погляду та розуміння загроз, пов’язаних зі злочинністю, а відображені в них стратегічне планування підходів та оцінок проблем, шляхи їх вирішення носять фрагментарний характер та є непослідовними. Правовою основою регулювання оперативно-розшукової протидії злочинам є сукупність взаємопов’язаних нормативно-правових актів, які спрямовані на протидію злочинам силами та засобами оперативно-розшукової діяльності. У зв’язку з тим, що серед учених немає єдності у поглядах стосовно вибору критеріїв класифікації нормативно-правових актів, які регламентують оперативно-розшукову протидію злочинам, покладених в їх основу, ми вважаємо, що критерієм такої класифікації доцільно визначити внутрішній зміст цих актів, тобто пропонуємо здійснити поділ зазначених актів на такі групи: 1) законодавчі акти, що регламентують в цілому діяльність суб’єктів оперативно-розшукової протидії злочинам (органів Національної поліції, СБУ тощо); 2) відомчі акти, що визначають компетенцію, цілі, завдання та напрями діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів; 3) відомчі акти, що регламентують оперативно-розшукову діяльність оперативних підрозділів правоохоронних органів та регулюють організаційно-тактичні питання застосування сил, засобів і методів цієї діяльності; 4) законодавчі та підзаконні акти загального характеру, що забезпечують функціонування соціальноправового механізму протидії злочинності; 5) законодавчі та підзаконні акти, спрямовані на протидію окремим видам злочинності.

Підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів, стан захисту прав і свобод громадян, публічна безпека повністю залежать від рівня законодавчого забезпечення. Але, на жаль, сьогодні в Україні відсутній нормативно-правовий акт, який би регулював суспільні відносини щодо протидії злочинності. І тому слід погодитися з думкою деяких науковців, що «одна з причин незадовільної якості багатьох законів – відставання юридичної науки в теоретичній проробці та вирішенні питань, потребуючих законодавчої регламентації. Юридична наука, замість того, щоб йти попереду законодавця, або обґрунтовує, або піддає критиці вже прийняті закони» [1, с. 296].

Слід наголосити, що стратегія оперативно-розшукової протидії злочинам повинна базуватися на стратегії протидії злочинності в суспільстві. Окремі аспекти стратегії оперативно-розшукової протидії злочинам відображені в нормативно-правових актах, що спрямовані на забезпечення національної безпеки держави, протидію злочинності взагалі та окремим її видам. Наприклад, згідно з Рішенням РНБО України «Про заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю в Україні» від 06.05.2015, введеним у дію Указом Президента України від 16.06.2015 № 341/2015, та з метою недопущення загострення криміногенної ситуації в окремих регіонах України, мінімізації впливу відповідних загрозливих чинників на національну безпеку, підвищення ефективності захисту прав і свобод громадян було визначено пріоритетним напрямом щодо протидії злочинам проти громадської безпеки, зокрема: 1) зниження рівня злочинності в державі, пов’язаної з незаконним обігом вогнепальної зброї, інших засобів ураження, бойових припасів, вибухових речовин; 2) виявлення і ліквідація каналів контрабанди, незаконного переміщення територією України вогнепальної зброї, інших засобів ураження, вибухових речовин; 3) посилення контролю на об’єктах, де зосереджено вогнепальну зброю, інші засоби ураження, бойові припаси, вибухові речовини; 4) припинення проявів бандитизму, забезпечення якісного досудового розслідування і передачі до суду наявних кримінальних проваджень у справах про бандитизм, злочини, вчинені організованими групами чи злочинними організаціями; 5) виявлення і припинення каналів фінансування банд і контрабанди вогнепальної зброї та інших засобів ураження, бойових припасів, вибухових речовин [3].