Правове регулювання кiберзлочинностi в умовах воэнного стану: проблеми та шляхи iх вирiшення

Секція: Кримінальна процесуальна діяльність в Україні

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Цикалюк Вікторія Олегівна

Слободяник Вероніка Володимирівна

студенти групи ПБ-21-2

Науковий керівник:

Павлюх Ольга Анатоліївна

к.ю.н., доцент кафедри кримінальної юстиції

ННІ права

Державного податкового університету

З розвитком новітніх технологій розвиваються й нові злочинні можливості, а саме серйозний виклик для держави становить боротьба із проявами кіберзлочинності. Останніми роками в Україні спостерігається постійне зростання кількості кібератак та їх негативних наслідків. Як наслідок, кількість кримінальних правопорушень у сфері інформаційних технологій постійно зростає. Це впливає абсолютно на всіх, як на окремих фізичних та юридичних осіб, так і на об’єкти критичної інфраструктури й діяльність державних органів. На додаток до прямої шкоди, яку завдає кіберзлочинність, вона є основною перешкодою для цифрової довіри і серйозно підриває переваги кіберпростору.

З огляду на те, що кіберзлочинність є важливою проблемою в сучасному світі, а воєнний стан в Україні може створити додаткові загрози в цьому контексті, тобто правове регулювання кіберзлочинності під час воєнного стану в Україні є особливо актуальною темою.

 Кіберзлочин – це кримінальне правопорушення, спрямоване на викрадення інформації з баз даних, перехоплення інформації, знищення інформації шляхом розповсюдження вірусів, фішингових програм, хакерства з корисливих, політичних чи особистих мотивів тощо.

 Умови воєнного стану ще більше ускладнюють ситуацію, оскільки військові конфлікти та напруга можуть стати сприятливими умовами для збільшення кіберзлочинності. Проблеми правового регулювання кіберзлочинності в умовах воєнного стану полягають у тому, що існує нестача законодавчих норм, які б фунціонувати безперервно та повноцінно. У більшості країн правові норми щодо кіберзлочинності були прийняті в період миру і стали застарілими та недостатніми для боротьби зі злочинами в умовах воєнного стану.

Воєнний стан також може призвести до руйнування інфраструктури та зміни уряду, що може ускладнити можливість регулювання кібератак. Наприклад, якщо судова або поліцейська системи зруйновані, виникає питання, як визначити та покарати винних [1].

За таких обставин особливо важливо зберегти і захистити критичні інформаційні системи, які забезпечують функціонування ключових сфер життя, таких як охорона здоров’я, енергетика, транспорт і банківська справа. Важливо також запобігати кіберзлочинності, виявляти та припиняти кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури.

Серед умов та причин, що сприяють поширенню кіберзлочинності у воєнний час можна назвати: низький рівень доходів населення, втрата постійної роботи, психічне перевантаження і страждання через втрату близької особи або майна, втрата місця проживання тощо. Кіберзлочинність стимулюють до розвитку і розповсюдження в Україні такі привабливі для злочинців фактори як: анонімність, доступність, складність виявлення. Поліція та інші правоохоронні органи постійно працюють у посиленому режимі, щоб стабілізувати ситуацію в Україні у воєнний час. Одним із способів подолання проблеми є збір достовірної інформації, з якомога більшої кількості джерел, яка обробляється та узагальнюється 24 години на добу.

Також, для вирішення проблеми правового регулювання кіберзлочинності в умовах воєнного стану необхідно прийняти нові законодавчі акти, які повноцінно та всебічно будуть забезпечувати припинення кіберзлочинів в Україні. Законодавчі акти про запобігання кіберзлочинам повинні передбачати механізми захисту критично важливих інформаційних систем, а також покарання винних осіб за дії у сфері кіберзлочинності. Крім того, необхідно підвищити рівень кібербезпеки на державному рівні та забезпечити тісну і професійну співпрацю між різними державними органами, які займаються кібербезпекою.