Проблеми правового регулювання державних закупівель і цільового витрачання бюджетних коштів

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Есе

на тему:

“Проблеми правового регулювання державних закупівель і цільового витрачання бюджетних коштів”

Виконала студентка 2 курсу 5 групи

Юридичного факультету

Косинська Аліна

Керівник: Острікова Т. Г.

Київ 2021

Бюджет держави виступає дієвим інструментом регулювання економічних процесів і засобом реалізації державної політики; в ньому концентрується вагома частка валового внутрішнього продукту, що централізовано розподіляється на розвиток національної економіки. При цьому ключові функції бюджету (розподільча, контролююча та забезпечуюча) виконуються за рахунок ефективного управління його складовими, в першу чергу, видатковою частиною.

Відповідно до  Бюджетного кодексу видатки представляють собою кошти, які спрямовуються на реалізацію програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом; до них не належить погашення боргу, надання кредитів з бюджету, розміщення коштів на  депозитах, в цінних паперах тощо. В першу чергу, в залежності від рівня бюджетної системи розмежовуються видатки Державного та місцевих бюджетів. Так, з Державного бюджету здійснюються видатки на державне управління – законодавчу, виконавчу, судову владу; міжнародну  діяльність; фундаментальні та прикладні дослідження; національну оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави; державні інвестиційні проекти; програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони природного середовища, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій; обслуговування державного боргу; проведення виборів і референдумів тощо.

Видатки на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, культуру та мистецтво, житлово-комунальне господарство та ін. розмежовуються між Державним та місцевими бюджетами.

Крім того, у відповідності до Бюджетного кодексу України видатки класифікуються за бюджетними  програмами (програмна класифікація), функціями (функціональна  класифікація), економічною характеристикою операцій (економічна класифікація), а також ознакою головного розпорядника бюджетних  коштів  (відомча класифікація).

Функціональна класифікація видатків  бюджету відображає виконання  функції держави, зокрема, економічної – за рахунок видатків на економічну діяльність, соціальної – на соціальний захист і культурну сферу, оборонної, управлінської тощо. Призначення видатків спрямоване на задоволення потреб суспільства, вирішення пріоритетних соціально-економічних завдань його розвитку.

Правовий режим публічних видатків держави базується на великому масиві правових норм і може розглядатися як окремий комплексний інститут правового регулювання публічних видатків. Підсумовуючи зазначене вище, запропонуємо власне визначення фінансування публічних видатків держави: це урегульоване правовими нормами безповоротне та безоплатне виділення коштів з публічних фондів держави на задоволення публічного інтересу. При цьому, під публічним інтересом тут розуміється суспільний інтерес, визнаний державою.

Таке визначення охоплює фінансування всіх видів публічних видатків держави, включаючи делеговані видатки держави, які можуть здійснюватися за рахунок різних видів публічних фондів держави, а також за рахунок трансфертів, що надаються з державного бюджету до бюджетів місцевого самоврядування.

Правовий режим публічних видатків місцевого самоврядування встановлюється не тільки законами України, але й актами органів місцевого самоврядування. Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону. Таким чином, будь-які видатки органів місцевого самоврядування, їх розмір та цільове призначення видатків встановлюються не лише законами України, але й відповідними актами органів місцевого самоврядування. Це є першою причиною існування певних відмінностей між правовим режимом державних видатків та правовим режимом видатків місцевого самоврядування.