Основнi аспекти локального нормативно-правового регулювання охорони працi

УДК 331.45:34

Кузьмич Валентина Сергіївна

студентка 2 курсу спеціальності «Право»,

Національного університету водного господарства і природокористування

«ОСНОВНІ АСПЕКТИ ЛОКАЛЬНОГО НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

Анотація: Стаття присвячена висвітленню особливостей локального нормативно-правового регулювання охорони праці. Проаналізовано основні локальні нормативно-правові акти, що можуть містити норми з охорони праці.

Ключові слова: локальне нормативно-правове регулювання, колективний договір, охорона праці, правила внутрішнього трудового розпорядку, безпека праці.

Актуальність дослідження. Кожна людина має здатність реалізовувати своє конституційне право – право на працю, і, безумовно, кожен має право на безпечні умови праці [4, ст. 12]. Але, нажаль, далеко не кожен вид діяльності здатний забезпечувати належні умови і охорону праці. Питання щодо запровадження безпечних умов праці завжди супроводжували розвиток цивілізації людства. Умови праці почали досліджувати ще в І тис. до.н.е. В зв'яку з екомонічним і соціальним розвитком людства, і зокрема державності, виникла необхідність регулювати питання охорони праці на законодавчому рівні. Так виникають перші загальнодержавні, а також локальні нормативно-правові акти з охорони праці

Тема охорони праці в Україні є доволі актуальною та цікавою, адже більшу частину нормативно-правових актів потрібно допрацьовувати і узгоджувати між собою для встановлення правових норм щодо забезпечення належних умов праці і гарантій відповідальності за їх порушення.

Мета роботи – проаналізувати основні локальні-нормативно правові акти, які стосуються сфери охорони праці, охарактеризувати їх, зробити висновки.

Постановка проблеми. Рівень правового регулювання охорони праці в Україні, нажаль, не достатньо досконалий. Якщо де-юре таке регулювання відбувається належним чином, то де-факто це не зовсім так. Про це свідчить статистика кількості виробничого травматизму і професійної захворюваності, незадовільні умови праці та санітарний стан підприємств.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Безвідповідальність великої кількості керівників підприємств до обов´язків щодо створення здорових і безпечних умов праці, на нашу думку, має спонукати органів як законодавчої так і виконавчої влади до виконання такого завдання, як закріплення на державному рівні дієвих юридичних засобів захисту права на здорові й безпечні умови праці.

Виклад основного матеріалу: Локальне правове регулювання, на перший погляд, не відіграє надто важливої ролі в галузі трудового права і в сфері охорони праці зокрема. Однак, на наш погляд таке регулювання є фундаментальним у трудових відносинах. На кожному підприємстві функціонують нормативно-правові акти, які регулюють організацію праці безпосередньо в його межах. Вони служать певними нормативами (в яких прописані права і обов’язки) як  для працівників, так і для керівництва. Нажаль, на даний час, на законодавчому рівні немає чітко визначеного такого поняття, як локальний нормативно-правовий акт. Проте, це питання не минали науковці. Зокрема здобувач Кириленко І.С дав таке визначення цьому поняттю:Локальний нормативно-правовий акт – це особливий різновид нормативно-правових актів, який приймається уповноваженим суб’єктом локальної правотворчості в особливому порядку відповідно й на виконання положень нормативних актів вищої юридичної сили, що закріплюють загальнообов’язкові правила поведінки, які стосуються діяльності суб’єкта локальної нормотворчості та поширюються на відносини локального рівня[6]. На нашу думку, це визначення є цілком повним і зрозумілим. Якщо розглядати такий акт, як засіб локального нормативно-правового  регулювання у сфері охорони праці, то можна зробити ще й таке визначення – локальне нормативно-правове регулювання охорони праці – це діяльність суб’єктів локальної правотворчості щодо створення правової регламентації на певному підприємстві (установі, організації), яка б регулювала трудові відносини між працівником, або трудовим колективом і роботодавцем , а також забезпечувала б гідні умови й охорону праці працівників.