Шпаргалка по "Трудовому праву"

1. Поняття, зміст та завдання організації праці

Організація праці – спосіб поєднання беезпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Основне значення організації праці це правильна розстановка працівників на виробництві на основі раціонального поділу праці і суміщенні професій. Завдання оп: впровадження найпрогресивніших робочих прийомів і раціонального змісту всіх трудових операцій; правильне обладнання і планування робочих місць; рівномірне і безперебійне забезпечення інструментами і матеріалами тощо.

2.  Принципи організації праці за Тейлором

Розподіл праці

Функціональне керівництво (Нагляд за робітниками повинен мати функціональний характер. Закріпити до робітників декілька керівників-фахівців, кожен з яких давав робітнику вказівки в межах своєї компетенції.)

Вимірювання праці (Припускає вимірювання роб.часу за допомогою одиниць часу.)

Завдання-розпорядження (Виробничі завдання мають бути не тільки щохвилини розчленовані, але й супроводжуватися докладним описом оптимальних методів їх виконання.)

Програми стимулювання (Робітник повинен усвідомлювати, що будь-який елемент має свою ціну і його оплата залежить від встановленого випуску ГП.)

Праця,як індивідуальна діяльність (Вплив групи робить робітника менш продуктивним.)

Роль індивідуальних здібностей

3.Сутність та значення нормування праці

Нормування праці – це встановлення об’єктивного розміру витрат робочого часу конкретних умовах. Мета нормуванння – скорочення витрат на виготовлення продукції, підвищення якості праці, зростання доходів підприємства на основі впроваджень нововведень, сприяння розширенню виробництва.

Основними завданнями нормування праці є: обгрунтувати необхідну величину витрат роб.часу на од.продукції в конкрет. умовах; проектувати раціональні методи праці; систематично аналізувати виконання норм праці тощо.

4.Сутність поділу праці, його види і форми.

Поділ праці – це розмежування трудової діяльності людей в процесі їх спільної праці, як наслідок  спеціалізації виробництва. Види поділу праці: Загальний (Проявляється в розмежуванні діяльності людей між великими галузями країни.), Окремий поділ (Подальше розмежування вироб.діяль. працівників в межах окремої галузі.), Поодинокий поділ (Спеціаліз. окремих працівників всередині кожного підприємства). Форми поодинок. рп:  Технологічний поділ праці проявляється у виконанні окремими особами співпадаючих у часі різноманітних робіт єдиного технологічного циклу; Функціональний поділ праці характеризується тим, що за характером виконуваних функцій якась кількість працівників бере безпосередню участь у технологічному процесі виробництва продукції, а інша - не прямо; Кваліфікаційний поділ праці відбувається за умов, коли одні й ті ж спеціалізовані трудові процеси можуть виконувати працівники різної кваліфікації.

5.Кооперація праці: поняття і форми.

Кооперація праці – це об’єднання часткових трудових процесів в 1, який беззупинно, планомірно, ритмічно і ефективно функціонує. Форми кооперації: Всередині суспільства (коли обмін діяльності і продуктами праці відбув. між галузями економіки.); Всередині галузі (обмін прод.праці або спільна участь низки підприємств в вироб. певної прод.); Всередині підприємства (здій. між цехами, виконавцями, залежно від конкрет.умов).

6. Виробничий процес: сутність, класифік, складові