Аналіз деяких змін до законодавства під час воєнного стану

 Боршош Ю.О.

студент 3 курсу факультету управління, економіки та права

Львівський національний університет природокористування

Аналіз деяких змін до земельного законодавства під час воєнного стану

       Вступ.  Війна внесла значні корективи у функціонування та розвиток усіх галузей законодавства. Десь це просто загальні поправки, а десь зміна давно усталених норм закону. Земельне законодавство також не оминула ця хвиля змін. Розглянемо, якими нормативними актами держава реформувала земельне законодавство під реалії воєнного часу.

       Результати дослідження.   З 09.06.22 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану»[1]. Мета цього закону – лібералізація земельних відносин, адаптація норм земельного законодавства під реалії воєнного стану. Серед певних суто формальних поправок є і кілька цікавих, важливих пунктів, а саме: збільшення посівних площ, питання розміщення ВПО, та особливості зміни цільового призначення землі.

        Це не перший закон, покликаний адаптувати земельні відносини під умови воєнного часу. Ще 24 березня 2022 р. парламент ухвалив Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»[2], який поклав початок узгодження наявного законодавства з реаліями війни. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану»[1] не тільки став логічним продовженням свого попередника, але й доповнив його кількома пунктами, важливими для регулювання земельних відносин під час воєнного стану.

        На законодавчому рівні закріплено можливість передачі органами місцевого самоврядування в оренду земель ще до здійснення державної реєстрації права комунальної власності на них. Здійснено це з метою збільшення посівних площ. «Земельні ділянки, зазначені в абзаці дев’ятому пункту 24 цього розділу, які переходять у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до зазначеного пункту, можуть бути передані в оренду у порядку, визначеному підпунктом 2 цього пункту, без державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки»[1].

       Також надано можливість уникати зміни цільового призначення земельної ділянки при передачі її для ведення сільськогосподарського виробництва. «Передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, яка не віднесена до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, здійснюється без зміни її цільового призначення»[1].

       Нові земельні правила також спрямовані на врегулювання питання розміщення тимчасових споруд, призначених для тимчасового проживання та обслуговування внутрішньо переміщених осіб, а також інженерних мереж, необхідних для їх функціонування. «Для розміщення об’єктів для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб земельні ділянки комунальної власності надаються у постійне користування виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. Передача земельних ділянок державної, комунальної власності для таких цілей фізичним, юридичним особам на інших речових правах забороняється»[1].