Спільна сільськогосподарська політика

Спільна сільськогосподарська політика.

Спільна сільськогосподарська політика (ССП) була результатом бажання країн європейського союзу створити політичний та економічний союз. Вона містить у собі елементи регуляторної, цінової, бюджетно-податкової, зовнішньоторговельної, структурної політики.

Можна зазначити, що ССП – це інтегрована система заходів, завдяки яким забезпечується підтримка цін на аграрну продукцію та субсидується виробництво сільськогосподарських товарів. Основні цілі ССП були сформовані ще у 1956 році в ст. 39 Римського договору про створення ССП і залишаються незмінними і до сьогодні: - підвищення продуктивності аграрного сектора шляхом сприяння технічному прогресу; - забезпечення раціонального розвитку сільськогосподарського виробництва та оптимального використання факторів виробництва; - забезпечення прийнятного рівня життя для зайнятих у сільському населенні, зокрема за допомогою збільшення їхніх доходів; - стабілізація ринків сільськогосподарської продукції, захист виробників і споживачів від зовнішніх чинників; - гарантування забезпечення населення країн-учасників ЄС якісним продовольством за рахунок власного виробництва сільськогосподарської продукції за доступними цінами.

Ринкова єдність реалізується шляхом вільної торгівлі сільськогосподарськими товарами між країнами – учасниками договору, скасування кількісних обмежень, мит та податків, а також встановлення єдиних цін на аграрну продукцію. Відповідні органи ЄС здійснюють контроль за підтримкою рівня цін на сільськогосподарську продукцію. Якщо ринкові ціни на товари знижуються і падають