Методи фізичної реабілітації дітей із захворюванням на ДЦП

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ФАКУЛЬТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ,СПОРТУ І ЗДОРОВ’Я

КАФЕДРА ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Курсова робота

На тему:  Методи фізичної реабілітації дітей із захворюванням на ДЦП

Виконала: студентка ФР-24

Мельничук Марія

Перевірила :доктор медичних наук

Андрійчук О.Я.

Луцьк 2018

Зміст

Вступ………………………………………………………………………...3-4

Розділ 1 . Загальна характеристика дитячого церебрального паралічу

1. Етіологія ДЦП………………………………………………………..5-7
2. Патогенез ДЦП………………………………………………………7-8
3. Клінічні прояви при ДЦП………………………………………….8-10

          Розділ 2.  Обстеження фізичного стану дітей з ДЦП………………….11-14

          Розділ 3 Реабілітація хворих на ДЦП

          3.1.  Масаж при ДЦП…………………………………………………….15-18

          3.2. Іпотерапія при ДЦП…………………………………………………18-20

          3.3. Метод Козявкіна……………………………………………………..20-22

          3.4.  Метод Фельденкрайза………………………………………………22-24

3.5. Загальні відомості про ЛФК………………………………………..24-25

3.6. Рекомендовані форми ЛФК при ДЦП……………………………...25-31

Висновок……………………………………………………………………..32

Список використаної літератури………………………………………. 33-34

Вступ

Актуальність теми дослідження. Серед багатьох проблем сучасної медицини особливе місце посідає проблема дітей з обмеженими можливостями. Їхня кількість збільшується з року в рік і це пов’язане з погіршенням стану здоров’я вагітних жінок, збільшенням частоти патологічного перебігу вагітності і пологів, несприятливою екологічною ситуацією і, деякою мірою, з застосуванням новітніх технологій, які надають можливість виходжувати немовлят з дуже малою масою тіла та важкою паталогією. В структурі причин дитячої інвалідності ведучу роль відіграє патологія нервової системи. Зокрема дитячий церебральний параліч з притаманною йому складною гамою неврологічних, ортопедичних і соматичних проявів. ДЦП є одним із захворювань, що призводить до інвалідності в дитячому віці. Показник поширеності хвороб нервової системи в Україні у дитячому віці залишається високим і має тенденцію до зростання з 38,9% в 1999р до 48,17 в 2004р. Серед них діти з ураженням нервової системи ( ДЦП ) займають перше місце і становлять 2,6 % від загальної кількості інвалідів дитячого віку із звхворюванням нервової системи. В Україні частота захворюваності на дитячий церебральний параліч за останні 10 років зросла майже втричі - від 1,7-2 до 2,5-5,9 випадків на 1000 новонароджених. Характерною особливістю ДЦП є порушення моторного розвитку дитини, обумовлене аномальним розподілом м'язового тонусу і порушенням координації.

Пошуки нових методів реабілітації цієї важкої групи хворих інтенсивно ведуться фахівцями в різних країнах світу. Метою лікування хворих ДЦП є зниження ступеня вираженості рухових, психомовних порушень, підвищення можливості самообслуговування, навчання, соціальних контактів, трудових навиків, що в результаті покращує якість життя хворого.

Якщо враховувати, що ДЦП є однією з найскладніших неврологічних паталогій, що призводить до інвалідності, а частота виникнення цього захворювання  істотно змінюється, то актуальність цієї проблеми стає очевидною. Така ситуація стала підставою для вивчення методів реабілітації дітей з захворюванням з ДЦП.

Мета роботи – вивчити дані наукової літератури з питань методів реабілітації дітей з захворюванням на ДЦП.

 Завдання роботи:

1. Вивчити загальну характеристику дитячого церебрального паралічу.
2. Обстежити фізичний стан дітей 7-8 років із ДЦП
3. Розглянути методики ЛФК і масажу при ДЦП.
4.  Розгляд і вивчення літературних джерел по даному захворюванню.

Розділ 1. Загальна характеристика дитячого церебрального паралічу

Дитячий церебральний параліч (ДЦП ) – це органічне ураження центральної нервової системи в період внутрішньоутробного розвитку і в період пологів. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) є збірним терміном для групи захворювань, які проявляються в першу чергу порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла.[8]

 Церебральний параліч спричиняється порушенням розвитку мозку або пошкодженням однієї чи декількох його частин, які контролюють м’язовий тонус та моторну активність (рухи). Перші прояви ураження нервової системи можуть бути очевидними вже після народження, а ознаки формування ДЦП можуть виявлятися ще в грудному віці. Діти з церебральними паралічами переважно відстають у своєму моторному розвитку і пізніше досягають таких віх моторного розвитку, як перевертання, сидіння, повзання та хода.