Формування логiко-математичноi компетентностi в дiтей дошкiльного вiку

ДИДАКТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

«ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

Завдання сучасної освіти спрямовані на створення сприятливих умов для особистісного становлення й творчої самореалізації кожної дитини, формування компетентності в різних сферах діяльності (зокрема математичної). Розв’язання цих завдань можливе за умов впровадження в навчальний процес інноваційних технологій, які ґрунтуються на принципах розвивального навчання.

Запропонована нами технологія «Формування логіко-математичної компетентності в дітей дошкільного віку» побудована саме на таких засадах. Її концептуальною ідеєю є залучення дошкільника в активну пізнавальну діяльність, основу якої складає синтез двох підходів – діяльнісного та компетентнісного.

Метою діяльнісного підходу є формування в дітей математичних знань на основі засвоєння узагальнених способів дій. Його реалізація відбувається на спеціально організованому навчанні (заняттях). Компетентнісний підхід передбачає залучення дітей до розв’язання практичних задач, надаючи їм можливості застосувати набуті знання в різних сферах життєдіяльності. Раціонально змінюючи та перетворюючи навколишню дійсність, дошкільники набувають початкового практичного досвіду.

Кожен з цих підходів важливий у розвитку дитини, і тому повинен зайняти своє місце в педагогічному процесі, оскільки має велике значення для ефективного розв’язання тих чи інших завдань математичного розвитку дошкільників.

Технологія передбачає систему роботи з дітьми різних вікових періодів (4, 5, 6 років життя), що забезпечує наступність математичного розвитку дітей дошкільного віку. Знання, які повинні засвоїти вихованці в кожній віковій групі, представлені в парціональній програмі. Зміст програми передбачає два рівні логіко-математичного розвитку – базовий та високий, що надає педагогові можливість ураховувати індивідуальні особливості, інтереси та здібності дітей, перспективи їхнього розвитку. Програма має структуру з поквартальним розподілом навчального матеріалу, що дозволяє конкретизувати його для кожного заняття. Істотним доповненням програми є включення в її зміст завдань, які сприяють формуванню пізнавального інтересу та загально-навчальних умінь.

Ефективність даної технології забезпечує її наукоємність, врахування психологічних механізмів розвитку дитини-дошкільника. Так, значна увага в технології приділена мотивації діяльності. Широко використовуються як зовнішні так і внутрішні стимули навчальної діяльності: сюжети казок, проблемно-ігрові та проблемно-практичні ситуації. Емоційну насиченість занять допомагають створити фізкультхвилинки математичного змісту та художнє слово. За таких умов організації навчально-пізнавальної діяльності набуті знання стають не тільки зрозумілими, але й внутрішньо прийнятими, набувають значущості для дитини, знаходять відгук у її переживаннях.

Особливу увагу в технології приділено активним методам навчання. Перевага надається використанню моделей, моделювання, виконанню практичних завдань, проблемним запитанням. Обмін судженнями за темою засвоєння атеріалу, способами пояснення забезпечує залучення дітей до пошукової діяльності, актуалізації їх досвіду, розвитку мислення. Вихованці висувають припущення, перевіряють їх, роблять умовиводи, на основі отриманих результатів доводять власну думку. При цьому звертається увага, щоб пояснення, міркування дитини були нестандартними, тобто такими, яких немає в її життєвому досвіді. Математичні завдання включають вправи на складання невеликих сюжетних, описових розповідей, що сприяє розвитку мовлення, засвоєнню математичної термінології.

Важливим аспектом технології є можливість навчання дошкільників на різних рівнях складності. Перед початком кожного кварталу пропонуються контрольно-діагностичні заняття (1, 12, 24, 36), які допоможуть визначити рівень логіко-математичного розвитку дитини. На основі діагностичних даних педагог має можливість скласти програму розвитку кожного вихованця групи.

Залежно від рівня знань, самостійності дітей педагог обирає форму організації навчально-пізнавальної діяльності (індивідуальну, групову. колективну).