Розвиток графомоторних навичок у дiтей старшого дошкiльного вiку iз тяжкими порушеннями мовлення

КУРСОВА РОБОТА

РОЗВИТОК ГРАФОМОТОРНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ I. Науково-теоретичний огляд літератури з проблеми дослідження

1.1. Загальне недорозвинення мови, поняття, етіологія, види, симптоматика

1.2. Психолого-педагогічна характеристика дітей 7-го року життя

1.3. Психолого-педагогічна характеристика дітей 7-го року життя з ЗНМ III рівня

1.4. Методика логопедичної роботи з підготовки до навчання грамоті дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ III рівня

Висновки до 1 розділу

РОЗДІЛ II. Дослідження розвитку графомоторних навичок у дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ III рівня

2.1. Організація обстеження

2.2. Методика дослідження стану графомоторних навичок

2.3. Аналіз результатів констатуючого експерименту

Висновки до 2 розділу

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку освіти і постійного зростання вимог до рівня готовності дітей до навчання, головними і актуальними стають дослідження, присвячені пошуку шляхів ефективної підготовки до навчання в школі дошкільнят, які мають порушення мовлення. Формування повноцінної навчальної діяльності можливо лише при досить високому рівні розвитку мови, який передбачає певну ступінь сформованості засобів мови (вимова і розрізнення звуків, словниковий запас, граматична будова), а також умінь і навичок вільно і адекватно користуватися цими засобами з метою спілкування.

Вивчення рідної мови становить найголовніше завдання навчання грамоті. Незважаючи на те, що більшості дітей із загальним недорозвиненням мови (ЗНМ) до вступу до школи виявляється логопедична допомога, у них виникають труднощі в процесі навчання в загальноосвітньому закладі.

Таким чином, дітей з ЗНМ відносять до групи ризику виникнення у них порушень читання і письма. Причинами цих труднощів є не тільки порушення усного мовлення, а й рівень розвитку вищих психічних функцій, особливості розвитку зорово-моторної координації, просторових уявлень, дрібної моторики, почуття ритму. Ранній початок систематичної, цілеспрямованої роботи з подолання цих порушень сприяє більш успішному навчанню грамоті.

Ефективність в навчанні грамоті, на думку Л.С. Виготського, можна досягти при максимальному врахуванні вікових особливостей і можливостей дитини, тобто стану його готовності до оволодіння грамотою, яка включає стан розвитку графічних навичок, фонематичного слуху, почуття ритму, просторових уявлень і координації рухів. У дітей з ЗНМ ці функціональні ланки в значній мірі порушені [9].

Одним з напрямків в навчанні грамоті є порушення графомоторних навичок дітей даної категорії, які відрізняються несформованістю складних довільних форм зорово-моторної координації. У дітей спостерігається порушення орієнтування на площині паперу, неправильне положення руки під час графомоторної діяльності, слабка розвиненість дрібної моторики.

Для оволодіння листом як графомоторною навичкою, крім сформованих тимчасових і оптико-просторових уявлень, фонематичного сприйняття, необхідний достатній рівень розвитку рухових навичок. І в роботах Т.Б. Філічева, Г.Ф. Чиркина ми бачимо, що дітям з ЗНМ властиве деяке відставання в розвитку рухової сфери. У великої кількості дітей рухова недостатність виражається у вигляді поганої координації складних рухів, невпевненості у виконанні точних рухів, зниженні швидкості і спритності виконання. У таких дітей також спостерігаються особливості дрібної моторики пальців рук, які проявляються в недостатній координації пальців, кисті руки [41,42,44].