Переставна властивість дії множення. Доповнення рівностей. Складання задачі на знаходження невідомого компонента

Тема: Переставна властивість дії множення. Доповнення рівностей. Складання задачі на знаходження невідомого компонента.

Мета: систематизувати і перевірити обсяг і якість учнівських знань з тем «Таблиці множення і ділення чисел 8 і 9»; удосконалювати усні та письмові обчислювальні навички, навички різних прийомів обчислень, навички розв’язування задач із буквеними даними, складених задач; дати змогу учням пройти шлях пошуку істини, формувати випереджувальний логічний пошук; уточнити знання про геометричні фігури; розвивати грамотну математичну мову, оперативну пам'ять, вміння аналізувати; виховувати почуття взаємодопомоги, прагнення до знань, викликати радість пізнання.

Обладнання: презентація, підручник.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

• Сьогодні  у  нас  не  зовсім  звичайний  урок. У нас на уроці гості. Привітаємося  з  ними: (Слайд 1)

Ми  вам  раді, люди  добрі,

І  вітаєм  щиро  вас.

І  запрошуєм  ласкаво

На  урок  у  другий  клас.

• Девізом нашого уроку буде…(читають  всі разом  із екрана) (Слайд 2)

Видумуй, пробуй, твори!

Розум, фантазію  прояви!

Активним  і  уважним  будь,

І  про  кмітливість  не  забудь!

1. Актуалізація опорних знань.

• Каліграфічна хвилинка (Слайд 3).
• Математична «доріжка». Встав пропущені числа (Слайд 4).
• Виконай обчислення (Слайд 5).
• Назвіть більший результат (Слайд 6).
• Скільки дев’яток міститься в числі 63 (Слайд 7).
• Робота з підручником с. 143, №965. (Слайд 8)

[pic 1]

• Усне  розв’язування  задачі  з буквеними  даними. (Слайд 9-10).

• Ліворуч – розв’язання, праворуч – запитання.
• З’єднай  їх  відповідно – ось  твоє  завдання.
• Задача «1 кг  слив  коштує  а грн., а  1 кг  персиків в грн.»

• Розв’яжи зручним способом (Слайд 11, 12).
• Математичний диктант (Слайд 13, 14).
• Фронтальне опитування

• Невідоме число зменшили у 7 разів і отримали 9. Назвіть невідоме число.
• Скільки  метрів  у  20 дм?
• Скільки  сантиметрів  у  4 дм?
• Скільки  годин  у  двох добах? Як  знайшли?

1. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Темою нашого уроку є «Переставна  властивість дії  множення. Доповнення рівностей. Складання задачі на знаходження невідомого компонента».

• Як ви думаєте, чи можемо ми на уроці зробити власне відкриття?
• Яким повинен бути наш урок? (продуктивним, творчим, цікавим, добрим)

1. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

• Розв’яжіть вирази (на дошці написані вирази із № 966 на с.143)
• Який перший множник у першому виразі, який другий, який третій, а у другому виразі?
• Який вийшов добуток в першому виразі? Який в другому?
• Уважно подивіться на ці вирази. Що ви помітили? (Слайд 15)

[pic 2]

• Які ще вирази на дію множення можна скласти з чисел 2, 3, 4? (Слайд 16) Який вийде результат?

Фізкультхвилинка

1. Узагальнення і систематизація знань і вмінь.

• Порівняйте вирази (Слайд 18)
• Робота з підручником с. 143-144

[pic 3]

[pic 4]

• Аналіз задачі, складання скороченого запису. (слайд №19)
• Про що йдеться у задачі? Що потрібно знайти?
• Скільки було паличок у хлопчика?
• Скільки паличок залишилося?
• Які фігури складав хлопчик? Скільки паличок потрібно для побудови  1 трикутника?
• Чи відомо, скільки паличок хлопчик витратив на побудову цих фігур? Чи можемо ми знайти ці дані?
• Що потрібно зробити щоб дізнатися скільки паличок хлопчик використав для побудови трикутників?
• Коли ми знайшли скільки паличок використав хлопчик на побудову трикутників, що ми можемо знайти?
• Якою дією ми будемо шукати кількість трикутників?

Дедуктивний спосіб

• Що нам потрібно знайти? (скільки трикутників склав хлопчик)
• Що для цього нам потрібно знати? (скільки він використав паличок для їх складання та скільки сторін у трикутника)
• Що з цих даних нам відомо? (кількість сторін трикутника)
• Що невідоме?(скільки паличок було використано для побудови трикутника)
• Чи можемо ми знайти скільки паличок використав хлопчик для складання трикутників? (так)
• Що для цього нам потрібно зробити? (Відняти від загальної кількості паличок ті що залишилися)
• Що з цих даних нам відоме? (Загальна кількість і скільки залишилося)
• То як визначити скільки було використано паличок? (від загальної кількості (20) відняти ті що залишилися (11)
• Якщо відома кількість використаних паличок та скільки сторін у трикутника то що ми можемо знайти? (скільки трикутників склав хлопчик)
• Як це зробити? (Кількість паличок (9) поділити на кількість сторін (3))
• Запишемо розв’язання

Розв’язання

1. 20-11=9(п.) – було використано для складання трикутників;
2. 9:3=3 (тр.)

Відповідь: 3 трикутники склав хлопчик.

[pic 5]

[pic 6]

• Про що йдеться у задачі
• Що треба знайти у задачі? 
• Чи  можемо відразу дати  відповідь на запитання задачі?
• Що треба знати, щоб дати відповідь? (довжину дроту та кількість всіх сторін)
• Яке з цих даних невідоме? (скільки всього сторін у двох фігурах) А чи можемо його знайти? (так) Що для цього відомо? (що трикутник має 2 сторони, а шестикутник 6) Якою дією? (+)
• Що відомо тепер? (Довжина всього дроту і кількість сторін у двох фігурах)
• Чи можемо знайти відповідь на запитання тепер? (так) Яким чином? (довжину всього дроту поділити на кількість сторін у двох фігурах)

Розв’язання:

1. 3+6=9 (ст.) – разом у двох фігурах
2. 54:9=6 (см)

Відповідь: 6 см довжина однієї сторони.

1. Підсумок уроку.

• «Незакінчені речення» (Слайд 20)

• Яка була тема уроку?
• Яке правило ми з вами вивчили?
• Що нового відкрив для вас урок?

• Домашнє завдання: с. 144 № 971, № 972. (Слайд 21)
• Оцінювання.