Методика формування i постановки дитячого голосу у позашкiльнiй виховнiй роботi

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ І ПОСТАНОВКИ ДИТЯЧОГО ГОЛОСУ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ВИХОВНІЙ РОБОТІ

Виконала

Миколаїв, 2015

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………….…………………………………….. 3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І ПОСТАНОВКИ ДИТЯЧОГО ГОЛОСУ

1. Особливості дитячого співацького голосу…………………………..……5
2.  Огляд поглядів та підходів до постановки дитячого голосу...………...…..8

Висновки до І Розділу ………………………………………………….………..13

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИК ПОСТАНОВКИ ДИТЯЧОГО ГОЛОСУ

1. Аналіз та практичне застосування фонопедичної та концентричної методик вокального виховання………………………………………………………..14

2.2 Методичні прийоми та поради щодо постановки дитячого голосу …...…..19

Висновки до ІІ Розділу…………………………………………………….…….28

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….…..32

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..35

ВСТУП

Актуальність дослідження. В умовах сучасного культурного розвитку суспільства важливим завданням перед педагогами постає естетичне виховання дитини, здатної до творчої  самореалізації та розвиток її творчих здібностей, використовуючи виховні можливості музичного мистецтва.

Вокальне виховання дітей має спиратися на наукові дані про їх вікові особливості. Педагог повинен завжди піклуватися про комплексний розвиток співацького апарату, а не окремих його частин. Першочерговим завданням викладача є - виявити у кожному учня найкращі його фізичні та людські якості. У контакті з ним з перших хвилин спілкування за допомогою музики необхідно розкрити красу цих якостей, їх значущість для самого учня, для його оточення, а також  необхідність в їх рості і розвитку. Здоровий голосовий апарат, хороша вокальна виучка, щоденний тренінг можуть служити основою, надійним фундаментом, на якому вибудовується високе творче досягнення майбутнього співака. При навчанні співу педагог зобов'язаний тонко відчувати індивідуальність голосового апарату кожного учня.

Покращення художнього та естетичного виховання учнів - одна з найважливіших завдань загальноосвітньої школи. Головний орієнтир - це навчальні програми «Музичне мистецтво» 1-4 кл. (Л.Хлєбникова), 5-7 кл. (Л.Масол). Але місце мистецтву не тільки на уроці музичного мистецтва. Позашкільна робота здійснюється в вокальних студіях, хорових гуртках, вокальних ансамблях, на приватних уроках вокалу. Вона має широку виховну направленість і включає різноманітні види і форми її організації, спрямована на розвиток інтересів дітей до різноманітних видів діяльності: співу, музикування, руху під музику.

Спів є найважливішим засобом розвитку музичних здібностей у дітей. При навчанні співу не тільки розвивається дитячий голос, але й вирішуються завдання, пов'язані з формуванням особистості дитини, такі як: патріотизм, почуття обов'язку, взаємодопомоги, взаємоповаги тощо.

У дітей і підлітків спів викликає величезний інтерес. Одним з найважливіших завдань даного виду музичної діяльності є не тільки навчання дітей професійним навичкам, а й розвиток їх творчих здібностей, можливостей сприймати музику у всьому багатстві її  жанрів та проявів. Під час занять вокалом формуються базові музичні здібності, а також емоційність та поповнюється  палітра почуттів дитини. Також реалізовується виховна мета, пов'язана з формуванням гармонійної особистості. У дітей, які займаються співацькою діяльністю, спостерігається підвищена емоційність, вони більш гнучкі до самовдосконалення і товариські. Дитина має змогу винести свої почуття в спів завдяки вправному володінню голосом. Процес постановки голосу повинен бути систематичним та структурованим.