Образ в художній літературі. Промова

Коли ми читаємо цікаву повість або розповідь, замислюємося, а чи жив насправді герой , який Вам сподобався, та чи був він чиїмсь прототипом, а якщо був то чиїм. А може бути, його придумав сам письменник? Образ, що виник з його голови?

Мистецтво осягає буття людства, суспільства, особистості, природи в художніх образах. Художній образ є основою будь-якого виду мистецтва. Він поєднує реальний світ і творчий задум художника (художній вимисел), уявлення  і його конкретне, втілення (в предметах,обличчях персонажів тощо).

У художньому творі найчастіше так і буває. Зазвичай автор довго спостерігає життя і людей, перш ніж народиться історія, про яку він буде писати. Він наділяє свого героя такими якостями, які бачив у реально живуть людей. Він узагальнює вчинки, манеру одягатися і говорити в поведінку, зовнішність і мова своїх вигаданих героїв.

Автор висловлює своє ставлення до того, про що розповідає своїм читачам. Всі знають повість М. В. Гоголя «Тарас Бульба». Навряд чи хотілося автору «вбивати» красивого і хороброго Андрія. Через любов до полячці молодший син Тараса Бульби зрадив Батьківщину і товаришів, перейшов на сторону ворогів. Тарас Бульба вбиває сина. Цим Гоголь хотів висловити своє переконання - жити без Батьківщини неможливо.Звичайно, автор доповнює, додумує щось таке, що він хотів би бачити в людях. Негативні герої викликають у нас, читачів, відраза і засудження їх поведінки.

Художні образи створюють не тільки письменники, а й поети, художники, скульптори, режисери в кіно.Всі вони хочуть зробити наше життя кращим, це змушує їх створювати нові твори.

Значною подією в області психології було відкриття так званого образу власного Я. Усвідомлюємо ми це чи ні, але кожен з нас носить в собі уявний образ або портрет самого себе. Часом перед нашим внутрішнім зором він постає дещо туманним, недостатньо чітко окресленим або взагалі свідомо не сприймається. Але він є, він присутній в нас у всіх найдрібніших деталях. У цьому образі втілена наша концепція своєї особистості, уявлення про самого себе як про людину, який сформувався на основі нашого власної думки про себе. А це думка в свою чергу в більшості випадків склалося несвідомо, під враженням минулого досвіду, наших успіхів і невдач, пережитих образ і тріумфів, а також на підставі ставлення до нас інших людей. З цих "цеглинок" ми подумки конструюємо образ власного Я.