Образ Італії в трагедії Шекспіра «Ромео і Джульетта»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра перекладу

РЕФЕРАТ

За дісципліною «Історія заpубіжної літератури»

на тему:

"Образ Італії в трагедії Шекспіра «Ромео і Джульетта»"

Виконала:    

Студентка групи ФЛ-16-1

Гайда Майя Андріївна

Викладач:

Фоміна Людмила В`ячеславівна

Дніпро 2017

ЗМІСТ

Вступ …...............................................................................................................  3

Біографія Уільяма Шекспіра..…………………………………..…..............  4

«Ромео і Джульетта»…………. ….................................................................  6

Образ Італії………………………….................................................................  8

Висновки.............................................................................................................. 9

Перелік використаних джерел…..…......................................................................................................... 10

2

ВСТУП

ШЕКСПІР Уільям (Shakespeare) (23 квітня 1564, Стратфорд-он-Ейвон — 23 квітня 1616, у тому ж місці), Англійський поет, драматург; був актором королівської трупи. Поеми «Венера та Адоніс» (1593) — написані на міфологічний сюжет, «Лукреція» (1594) — з історії Риму. «Шекспіровський канон», п`єси, які повністю йому належать, включає в себе 37 драм. Ранні п`єси Шекспіра поєднані життєстверджуючою ціллю: комедії «Приборкання норовливої» (1593), «Сон в літню ніч» (1596), «Багато галасу з нічого» (1598). Трагедія про вірність та любов ціною в життя «Ромео і Джульетта» (1595). Навіть в історичних хроніках («Річард III», 1593; «Генріх IV», 1597-98), трагедіях («Гамлет», 1601; «Отелло», 1604; «Король Лір», 1605; «Макбет», 1606), в «римских трагедіях» (і політичних, таких, як — «Юлій Цезарь», 1599; «Антоній та Клеопатра», 1607; «Коріолан», 1607), лірико-філософських «Сонетах» (1592-1600, які були опубліковані у 1609) моральні, громадські та політичні конфлікти різних епох, він осмислив як вічні, непереборні, як закони світового строю, при яких найвищі людські цінності, такі як  добро, честь, гідність, справедливість — неминуче перекручуються і  гинуть в нерівному бою. Шекспір створив барвисті характери, які наділені силою, надзвичайною волею та руйнуючими пристрастями, які спроможні жертвувати, боротися з долею, переступати закони і загинути заради ідеї. Пошуки оптимістичного рішення привели до того, що автор створив романтичні драми «Зимня казка» (1611), «Буря» (1612). Трагедії Шекспіра – найвеличніші примірники трагічних історій у світовій літературі.

3

БІОГРАФІЯ УІЛЬЯМА ШЕКСПІРА

Народився у Стратфорді, невеличкому місті, на березі річки, 23 квітня 1564 року. Його мати, Марі Арден, була дворянкою, а батько був заможним міщанином і один час грав серйозну роль у місцевій политиці-був мером міста та олдерменом. Батьку Шекспіра належало декілька будинків у Стратфорді, він торгував зерном, вовною та м`ясом, тому маленький Уільям мав можливість навчатися у місцевій школі.

У школі викладали основи граматики та риторики, але найголовнішим предметом була латинська мова: учні читали оригінальні варіанти Сенеки, Овідія, Цицерона, Віргілія. Знайомство з творами найкращих філософів свого часу надало великий поштовх у подальшій творчості. В той же час, у маленькому місті, де всі один одного знали, незалежно від матеріального стану, Шекспір був дуже добре знайомий з життям простих громадян. Він дуже добре розбирався у фольклорі і дуже багато його героїв мають риси місцевих жителів: хитрі слуги, стражденні, манірні вельможі.

Уільям був працелюбним, тим паче, що працювати він почав у 16 років, бо його батько заплутався у справах і не мав змоги утримувати родину. Він підмайстром у м`ясній лавці і вже тоді був гуманістом – перед забоєм тварин, "Шекспір говорив над ними урочисту промову". У 18 років він одружився на Анні Хатауей, котрій на той час було 26 років. За три роки Уільям переїхав до Лондону. Там він отримав роботу у театрі. Спочатку він наглядав за кіньми приїжджаючих, потім був рерайтером, потім актором і тільки після цього – драматургом театру. Його творчість була оцінена ще при його житті. Коли у 1599 році організували театр "Глобус" (Globe), Шекспір став одним з пайщиків.