Методика вивчення епічних творів на уроках зарубіжної літератури

П Л А Н

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи досліджуваної проблеми

1.1. Епос як один із родів літератури, особливості основних його жанрових різновидів.

1.2. Специфіка вивчення епосу у методичній літературі.

1.3. Шляхи, види, методи, прийоми вивчення епічних творів на уроках зарубіжної літератури.

РОЗДІЛ 2. Епічний твір у контексті «Нової української школи»

2.1. Аналіз сучасного стану вивчення даної проблеми в загальноосвітній школі

2.2. Методичні рекомендації щодо вивчення епічних творів у 5-9 класах.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

В С Т У П

Вивчення художньої літератури у шкільній практиці, як зарубіжної, так і української, усіма методистами та теоретиками літератури (Л. Мірошниченко, Ф. Штейнбук, Л.Мацевко-Бекерська, Г. Токмань, О. Куцевол, Б. Шалагінов, О. Ніколенко та ін.) рекомендується із урахування його родо-жанрової природи. Усталений ще в античності, поділ літератури на лірику, епос та драму зумовив подальший розвиток історії світової літератури в контексті стилів, шкіл і напрямів  у вдосконаленні генетики та видових змістоформ.

Методичну основу нашого дослідження становлять положення про методи вивчення епічних творів  (О. Богданова, А. Градовський, С. Жила, М. Кудряшов, О. Мазуркевич, Л. Сімакова, А. Ситченко, З. Шевченко); шляхів і умов цілісного осягнення учнями змісту і значення епічного художнього твору (Т. Браже, І. Бровко, Є. Волощук,   М. Коцюбинська,  А. Лісовський, Є. Маймін, В.  Маранцман, В. Неділько, Т. Пахомова, С. Пультер, Б. Степанишин); інноваційних підходів до літературної освіти (Г. Токмань, В. Шуляр); формування читацьких умінь і навичок (В. Паламарчук, А. Сафонова); специфіка аналізу епічного твору в процесі осягнення зарубіжної літератури (В. Гладишев, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Л. Мірошниченко, О. Ніколенко, В. Храброва та інші).

Окремі аспекти питання вивчення епічних творів перебувають у колі наукових інтересів видатних учених. Серед актуальних методичних проблем відповідно до процесу аналізу епічного твору розглядаються такі аспекти: глибина аналізу твору (В. Марко, Л. Мірошниченко та інші), комплексне використання шляхів аналізу (О. Богданова, Т. Браже, Б. Княжицька, В. Неділько, Є. Пасічник, Т. Пахомова та інші); принципи і методи аналізу (О. Бандура,     Н. Волошина, Ю. Горідько, А. Градовський, О. Ісаєва, С. Жила, Ю. Ковбасенко, А. Лісовський, В. Маранцман, В. Неділько, С. Пультер, А. Ситченко, Б. Степанишин, І. Хмарський та інші); уміння самостійно аналізувати художні твори, системний підхід до аналізу (Г. Клочек, М. Наєнко та інші).  Проблема комплексного використання різних типів аналізу в процесі вивчення літератури згадується в працях О. Богданової, Т. Браже, Н. Корст, Н. Крупіної, Н. Кудряшова, Т. Курдюмової,  Е. Майміна, В. Маранцмана, Є. Пасічника, Т. Пахомової, А. Ситченка, Г. Токмань, В. Щербини, але вона не є предметом окремого дослідження і не має широкого висвітлення у фаховій літературі.

Оскільки у шкільній практиці епос представлений у всіх його змістоформах, включно із суміжними ліро-епічними та епічно-драматичними творами, починаючи від казки, міфу, оповідання і закінчуючи складними явищами модерного та постмодерного роману, то методика вивчення епічного твору тісно пов’язана із теорією літератури. У нашому дослідженні звернемо увагу на поняття епічності, його історичний розвиток, основні його родо-жанрові властивості, котрі зумовлюють відповідні шляхи, методи і прийоми вивчення твору зарубіжної літератури і на пропедевтичному етапі, і в системно-історичному курсі.

Метою нашого дослідження є виявлення особливостей вивчення епічного твору у контексті шкільної літературної освіти. Поставлена мета передбачає виконання наступних завдань:

Здійснити ретроспективний огляд становлення та вивчення епічного жанру у світовій літературі, окреслити поняття «епічності»;

• прослідкувати за розвитком теми у методичній думці;
• окреслити основні шляхи, форми і методи вивчення епічного твору;
• проаналізувати місце епічних творів у шкільних програмах та підручниках;
• практично розробити фрагменти уроків із вивчення епічного твору у 5–9 класах.

Відтак об’єктом роботи є робота над епічним твором у школі на уроках зарубіжної літератури,  предметом  – шляхи, форми і методи роботи з епічним твором.

Основними методами у роботі стали: аналіз і синтез психолого-педагогічної, літературознавчої та методичної літератури; ретроспективний та прогностичний аналіз літературних джерел; теоретичне осмислення та узагальнення педагогічного досвіду.