Науково технічна революція

Наукова революція XVII ст. та формування світоглядних засад культури Нового часу

XVII ст. залишило свій слід в історії, запам'ятавшись як період наукової революції. Світогляд Середньовіччя відходив у минуле, натомість поширювались гедоністичні й антропоцентричні настрої.  За  цей період в Європі відбулось чимало подій: національно-визвольна війна в Нідерландах завершилася, Тридцятилітня війна, спричинена сутичками католиків і протестантів .

Якщо брати до уваги виробництво, можна зазначити, що воно стало більш раціональним,  зросла роль механізмів та прикладних наук. У 1666 р. офіційно оформилася Паризька природничо-наукова академія.
Не можна знехтувати світоглядною революцією, коли врешті зруйнувалая традиційна картина Всесвіту. В 1610 р. великий італійський фізик, механік і астроном  Галілео Галілей (1564—1642 pp.) сконструював зорову трубу і за її допомогою побачив новий неосяжний Всесвіт. Людство відійшло від звичної геоцентричної системи.
Важливі відкриття були зроблені й у медицині, ботаніці та хімії. Так, англійський лікар і природознавець Вільям Гарвей (1578—1657 pp) зосередив увагу на порівняльній анатомії, відкрив систему кровообігу і довів, що серце є його центром.

У філософії постали нові проблеми: проблеми методів наукового пізнання, у розв’язанні яких активно брав участь Френсіс Бекон, котрий протиставив догматичній дедукції схоластів новий, індуктивний метод наукового пізнання, що грунтується на раціональному аналізі дослідних даних.

Природничо-наукові відкриття впливали на уми людей, спрямовували їх на критичне переосмислення засад релігійного світогляду. Водночас релігія залишалася провідною духовною засадою не лише масової традиційної народної культури, а й науки. Про Бога згадують майже в усіх філософських трактатах того часу. З позицій емпіричного, раціоналістичного світогляду діячі культури намагались розв'язати і проблему людини. Відбувалася переорієнтація суспільних ідеалів, вони ставали прагматичнішими, позбавлялися героїко-романтичного забарвлення.