Монтаж та налагодження технічних засобів автоматизації

Вступ

Монтаж приладів і систем автоматизації є одним з найбільш технічно складних розділів монтажних робіт. Від кваліфікації монтажників, знання ними сучасної технології монтажу, прийомів роботи, уміння користуватися технічно досконалими інструментами і механізмами багато в чому залежить якість і терміни будівництва і реконструкції промислових об'єктів.

Продуктивність праці робітників-монтажників, терміни виконання робіт і їх якість значною мірою залежать від рівня підготовки до виробництва монтажних робіт, їх об'єму і змісту.

Підготовка до виробництва робіт по монтажу систем автоматизації промислових і цивільних об'єктів включає три основні виду: інженерно-технічну, організаційну і матеріально-технічну.

Інженерно-технічна підготовка виробництва передбачає вивчення проектно-кошторисної документації, характерних особливостей і технології об'єкту, розробку проекту виробництва робіт (ПВР) на основі робочого проекту і вимірів в натурі на об'єктах. Залежно від планованих термінів виконання монтажних робіт інженерно-технічна підготовка ділиться на поточну і перспективну.

1.Загальна частина

1.1 Стислий опис технологічно процесу.

До складу ТЕЦ входять два основних цеха: котельний та турбінний, та пов'язані з ними безпосередньо допоміжне обладнання з поперечними зв'язками між основними агрегатами по пару та воді для живлення.

Котельний цех у своєму складі має чотири котла високого тиску типу ПК 14-2М з допоміжним обладнанням; турбінний цех в своєму складі має: три повітродувки, три турбогенератори, редукційно-охолоджувальні установки, п'ять живильних насосів , деаераторні баки, бойлерні установки.

Теплові електричні станції, що працюють на природному паливі, використовують для вироблення електроенергії проміжний теплоносій - перегріта водяна пара. Вироблення електроенергії на ТЕС здійснюється в три етапи. Парогенератор за рахунок тепла, що виділяється при спалюванні палива, виробляє перегріту водяну пару, парова турбіна перетворює теплову енергію пара в механічну енергію обертання ротора, а генератор завершує технологічний цикл ТЕС, перетворюючи механічну енергію в електричну.

Особливість технологічного і виробничого процесу на ТЕС полягає у неможливості зберігання готової продукції, тобто електроенергії. Це означає, що кількість тепла, а відповідно і пари, що виробляється парогенераторами в кожний момент часу повинна відповідати кількості енергії, що споживається.

Теплові електростанції, що виробляють не лише електричну, а й теплову енергію (ТЕЦ), обладнуються редукційно-охолоджувальними установками (РОУ), призначеними для резервування теплофікаційних та промислових відборів пари турбін. Підтримання постійності тиску та температури  редукційної пари забезпечується за допомогою автоматичних регуляторів тиску і температури, що впливають відповідно на зміну витрати редукційної пари охолоджуючої води.

Процес пароутворення  відбувається  в  піднімальних  трубах циркуляційного контуру, що складається з опускних труб, які екранують камерну топку, у якій спалюється паливо. Для підтримки процесу горіння з певним коефіцієнтом надлишку а в топку подається за допомогою двох вентиляторів типу Д20 із частотою обертання n=590 об/хв; продуктивністю 95000 нм 3/год; повним тиском 39000 Па; перенагрітий у повітронагрівачі (Іст, ІІст).

Димові гази, що утворилися в результаті процесу горіння, відсмоктуються з топки двома димососами типу Д20х2 із частотою обертання n=590 об/хв; продуктивністю 265000 нм 3/год; повним тиском 2570 Па; проходять через поверхні нагрівання водяного економайзера (Іст, ІІст),і повітронагрівача (Іст, ІІст); і видаляються в атмосферу через димар.

Насичена пара з барабану попадає на поверхневий пароохолоджувач і далі перегрівається до необхідної температури в пароперегрівачі (Іст, ІІст), за рахунок радіації смолоскипа й конвективного обігріву топковими газами.