Китайська мода. Особливостi вияву схiдноi краси

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МОДИ        5

1.1 Стародавній одяг        5

1.2 Мода та династії        6

1.2.2 Маньчжурська коса або смерть.        6

1.2.3 Ціпао - символ незалежності китайських жінок.        7

1.2.4 Китайський народний костюм для дівчат.        8

1.3 Мода як показник соціального статусу, прикраси        10

1.3.1 Жіночий одяг і прикраси        10

1.3.2 Колір і тканини.        11

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ СХІДНОЇ КРАСИ        12

2.1 Ідеал краси        12

2.2 Взуття. Формування витончених ніжок у Давньому Китаї        15

2.3 Головні убори        18

2.4 Зачіски        19

2.5 Фантастичні принти ручної роботи        21

ВИСНОВКИ        24

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА        26

ВСТУП

Давня китайска цивілізація виникла на рубежі II-III тисячоліть до н.е. в басейні річки Хуанхе. Проіснувала вона до 220 р до н.е. коли настав крах імперії Хань. До другої половини I ст. до н.е. Китай розвивався ізольовано від інших країн. Складався Китай з міст-держав, серед яких найзначнішим було місто Шан.

Стародавні китайці носили по кілька одеж, так як клімат на півночі був суворим, а на півдні чергувалися сильна спека і холод.

За дві тисячі років до нашої ери китайці вміли виготовляти кольорову шовкову тканину, тонкі тканини з конопель і бавовни.

Історією моди стародавнього Китаю є відображенням національної історії. Мода імператорського двору відрізнялася особливою розкішшю і витонченістю, поєднуючи в собі як тисячолітні традиції, так і нововведення, які приходили з кожною новою династією.

Протягом століть китайська мода залежала від політичних, економічних і релігійних чинників. Стародавнє китайське суспільство відрізнялося системою суворої соціальної ієрархії, а крій, тканина і колір традиційного китайського костюма служили показником соціального статусу, статі і професії.

Китайський імператор носив розкішні шовкові шати Ханьфу, що складаються з декількох шарів. Ширина рукавів вказувала на благородне походження і могла досягати 240 см, тобто рукава майже торкалися землі. Відмінними символами імператорських шат були вишивки драконів, небесних світил і гір. Голову імператора вінчала корона з перлинних ниток, а імператриця носила корону в формі міфічного птаха фенікса. Жовтий колір вважався божественним і був прерогативою імператора.

Традиційний варіант «ханьфу» складається з довгої сорочки («І»), рукава зазвичай широкі, і довгій спідниці, яка розширюється до низу («Чан»). Під сорочкою носили нижню білизну з бавовни.

Китайський народний жіночий костюм був відмінний від чоловічого варіанту не стільки за рахунок крою, скільки з-за великої кількості вишиваних візерунків. Візерунки були окреслені колами - «туань», і всі елементи вишивки носили глибокий традиційний сенс. Чільні місця в ієрархії символів займали ієрогліф персика (як уособлення довголіття), орхідеї (символ знання), півонії (багатство). Особливе значення надавалося квітам. Так, наприклад, блакитний колір символізував з захистом від темних сил, а зелений колір - вранці і зародженням нового життя.

Традиційна китайська одяг - це різноманітність різнокольорових шовків і прикрас. В наші дні національні китайські костюми можна побачити хіба що в історичних фільмах або під час особливо урочистих церемоній і ритуалів.

Сучасна китайська мода слугувала музою для світових дизайнерів, які захоплювались новими ідеями.

Китайські мотиви зявилися в світовій моді на початку ХХ століття. Тоді Діор випустив нову колекцію вечірніх суконь імператорських кольорів.

Поки весь світ захопився китайською культурою, сам Китай відгородив своіх мешканців від моди всього світу.