КЗВ: режисерська діяльність у сучасному театральному мистецтві

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Харківська державна академія культури

Кафедра режисури

КЗВ: режисерська діяльність у сучасному театральному мистецтві

Реферат

З КЗВ: режисерська

діяльність у сучасному

 театральному мистецтві

студентів 1 курсу

факультет: «Театральне мистецтво»

група: 1-М

Харків.2015

План:

1. Театр і режисер
2. Режисерське мистецтво (його зміст і основні складові)
3. Особлива місія сценічного мистецтва
4. Спектакль як тлумачення художнього задуму режисера
5. Режисер і репетиційний процес
6. Теоретичне осмислення особливостей режисерського мистецтва в працях видатних майстрів театру К.С.Станіславського та В.І.немировича-Данченко
7. Просторово-часова рівновага як умовна побудови гармонічно-цілісного сценічного твору
8. Що означає вислів «Режисер читає п’єсу?»
9. Режисерська творчість як інтерпретарське мистецтво
10. П’єса як основа майбутньої вистави
11. Хронотоп. Взаємозвязок часових і просторових співвідношень режисерського мистецтва
12. Сучасність як смислова світоглядна категорія
13. Закон одноразовості сценічного мистецтва і його сприйняття публікою
14. Три характеристики режисерського (театрального часу)
15. Просторове рішення вистави як вираження ідеї п’єси
16. Синтез правди і театральності у виставі як синтез безумовного часу і умовного (сценічного) простору
17. Етика К.С.Стааніславського та її значення для творчості актора і режисера
18. Театр та його структурні підрозділи, їх взаємозв’язок та взаємодія під час роботи режисера над виставою
19. Метод репетиційної роботи К.С.Станіславського з режисерського аналізу п’єси
20. Режисер та актор (витоки теорії К.С,Станіславського)
21. Метод репетиционной работы Станиславского с режиссёрского анализа пьесы
22. Переживания и представления
23. Що таке є «Зони мовчання» в сценічному мистецтві актора?
24.  Головні правила сценічної гри за законами системи К.С.Станіславського
25. Що таке є «Метод фізичних дій» за к.С.Станіславським
26. Система К.С.Станіславського та її значення для розвитку сценічного акторського мистецтва
27. Надати тлумачення та розкрити можливості режисерської творчості за формулою В.І. Немировича-Данченко
28. Мистецтво ігрової імпровізації
29. Надати тлумачення та розкрити поняття «Характер» і «Характерність»
30. Надати тлумачення та розкрити поняття «Синтез театру»
31. Три характеристики режисерського (театрального) часу за К.С.Станіславським
32. Надати тлумачення та розкрити поняття «Перевтілення» та «Відчуждення»
33. Особливості режисерської творчості за формулою В.С.Мейерхольда
34. Акторське мистецтво Мочалова та Каратигина (різні підходи до сц.втілення образу)
35. Сценічний образ (визначення, характеристика його складових)
36. Погляди Белінського на акторське мистецтво Мочалова та характеристика
37. «Фізична дія»  і її значення для створення акторської партитури ролі
38. Закони системи (творчості) і головні правила сценічної гри, розроблені і втілені у сценічну практику К.С.Станіславським
39. Режисерський розподіл ролей у виставі як джерело для пошуків перетворення актора в сценічний образ
40. Зміст праць К.С.Станіславського «Робота актора над собою у творчому процесі переживання» та «Робота актора над собою у творчому процесі уявлення»
41. «Характерність» як невід’ємна складова сценічного образу

1.Театр и режиссер

Основной компонент театра – зритель. Немерович-Данченко говорит, что люди вышли на улицу и начали играть для прохожих, т.е. появился театр. Театр создан для того, чтоб дать увеселения народу. 3 важных сценич элемента: актёр, драматург, зритель. Режиссёр формирует худ.замысел. Спектакль создают: хореографы, сценаристы, композиторы, костюмеры, декоратор. С приходом режиссёра появился – репетиционный процесс. Режиссёр принял на себя роль зрителя во время репетиций. Н-Д ввёл формулу «Режиссёр – существо 3-хликое»: 1.режиссёр Зеркало (помощник  актёра) 2. Реж Толкователь (созд концепцию, сверхзадачу) 3.Реж организатор (влияет на результат). Для того, что бы спектакль был понят, актёр должен быть организован,быть современным. Для того, что бы всё было успешно Стниславский говорил: «Человек должен работать над собой всё время». Режиссёр – человек управляющий, публичный Лев Додин. Степень современности режиссёра определяет меру современности постановки или спектакля 9представления). Это когда «болевые точки» общества совпадают с тем о чём размышляет режиссёр. Режиссёр должен что-то очень любить и чот-то очень ненавидеть. Товстоногов сказал: «Есть 2 грани6 режиссёр идет к Богу и к Дьяволу». Режиссёр – это худ-к с острым и ярким мировоззрением, с зорким видением современности страстностью жезненной позиции. Режиссёр обязан владеть теорией режиссуры. Современным быть: владеть знаниями какими проблемами живёт сейчас человек, что его волнует. Формирование режиссёра – 18 ст. Нужно развивать все качества из формулы 3-хликого режиссёра, а потом объединять. В своей книге о театре Мейерхольд называет 4 компонента спектакля 1.Автор 2.Актёр 3.Режиссёр 4.Зритель. дальше он рассматривает 2 возможности реж.творчества: 1. «Театр – ▲» в котором зритель воспринимает автора и актёра через творчество режиссёра. 2. Театр – прямой» в котором все равноправны и где последовательно располагается автор→режиссёр→актёр→зритель. Актёр – лицедей. Гл задача режиссёра в работе с драматургом – найти общий язык. Ведь у драматурга есть свой замысел. Заведующий постанов частью→отвечающий за цеха. Худ-к работает над: эскизы, макеты. За афишу отвечает зав лит частью. В каждом цеху есть свои заведующие. Мизансцена – язык режиссёра. Театр дело коллективное: Театр – организм который работает на достижение замысла режиссёра.Режиссура – работа простых людей. Два вопроса которые должен задавать себе режиссёр: Что я люблю? Что я ненавижу? Интерпретация – процесс действия, товрч раскрытие образа, темы или муз произв основанное на собств ощущениях исполнителя (лат истолкование). Режиссура – это серьёзный и постоянный труд, в том числе и мысли. Никакие озарения, никакие вспышки вдохновения не помогут создать спектакль, если режиссёр не сумеет организовать процесс не только своего труда, но и труда огромного коллектива, театр работников от актёров, занятых в спектакле, до служащих так называемых тех.цехов. для того, чтоб взаимодействие было продуктивным, нужно со всеми работниками встретиться лично, взяв пьесу, выписки и весь нужный материал. Если все цеха будут знать сюжет пьесы, то суть работы над спектаклем сократиться и работа будет легче.