Характеристика англійських фразеологізмів з компонент-назвами тварин

ВСТУП

Фразеологія як наука продовжує розвиватися і привертати увагу все ширшого кола дослідників. Постають нові проблеми, уточнюються або ж по-новому висвітлюються питання, що досліджувалися досі. Серед мовознавців немає одностайності щодо визначення центральної одиниці предмета, його природи, значення тощо. Деякі аспекти залишаються недостатньо вивченими, як, наприклад: зіставне дослідження фразеології, фразоутворення, фразеологія і контекст, перекладознавчі рівні фразеології. Наукові досягнення у сфері фразеології окремих мов дають підставу увиразнювати у ній наявність різних універсалій, а звідси постає можливість виділити явища загальної фразеології. Таким чином, все це – складові фразеології не лише як науки, але й як навчальної дисципліни [2, с. 5].

Із зростанням людських знань і розвитком ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Для вираження певних думок, ставлення до іншої людини та навколишнього оточення, в усному та літературному мовленні вживають синоніми та фразеологізми для забарвлення мови та уникнення повторень для вираження тих чи інших понять чи предметів для їх точного й виразного визначення. Даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів [15].

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що дана проблема є недостатньо вивченою у фразеології, хоча фразеологічні одиниці з компонент-назвами тварин являють собою досить великий шар лексики і досить часто вживаються у повсякденному житті. Оскільки фразеологія є розділом лексикології, то детальне вивчення та аналіз таких фразеологізмів є необхідним для досконалого володіння англійською мовою, адже її вивчення широко розповсюджене в усьому світі. Добре володіння мовою, в тому числі англійською, неможливе без знання її фразеології, яке надзвичайно полегшує читання як публіцистичної, так і художньої літератури. Розумне використання фразеологізмів робить мову більш ідіоматичною [11].

Аналіз останніх досліджень свідчить про те, що науковці приділяють неабияку увагу дослідженню особливостей перекладу фразеологізмів з зоонімами. Цю проблему досліджували Крайчинська Г.В., Баран Я. А., Мізін К. І., Зорівчак Р. П., Ужченко В. Д. та інші [14].

Метою курсової роботи є вивчення сутності фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни, дослідження особливостей англійських фразеологізмів з компонент-назвами тварин, проведення порівняльного аналізу зоонімів з їх еквівалентами в українській мові.

Досягнення мети курсової роботи передбачає вирішення таких завдань:

1. Визначити значення терміну «фразеологія».
2. Дослідити предмет та завдання фразеології як самостійної лінгвістичної дисципліни.
3. Охарактеризувати класифікації фразеологізмів.
4. Розглянути образне вживання назв тварин в англійських фразеологізмах.
5. Проаналізувати фразеологізми з компонентами-назвами різних тварин.
6. Провести порівняльний аналіз зоонімів з їх еквівалентами в українській мові.

Предметом курсової роботи є неоднозначність терміну «фразеологія», особливості англійських фразеологізмів з компонент-назвами тварин, різноманітність їх перекладу та еквівалентів в українській мові.

Об’єктом курсової роботи є фразеологія та англійські фразеологізми з компонент-назвами тварин.

Під час написання курсової роботи використовувалися такі методи дослідження: метод пошуку та аналізу наукової літератури, порівняльний аналіз, перекладацький метод, метод спостереження.

Практична цінність дослідження полягає в тому, що матеріал курсової роботи можна використати в навчальному курсі «Лексикологія», а також для поглибленого вивчення учнями чи студентами англійської мови.

Структура курсової роботи передбачає вступ, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, предмет та об’єкт дослідження, зазначено методи, які використовувались під час написання роботи, а також вказано практичну цінність дослідження; основну частину, яка складається з 3 розділів (перший складається з двох підрозділів, другий – з восьми); висновки, в яких вказано результати дослідження; список використаних джерел, довідкової літератури та Інтернет ресурси.