Фразеологічні одиниці, що вживаються в сучасній німецькій періодичній пресі

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На початку ХХI століття продовжується інтенсивне вивчення фразеологічного складу мови у трьох наукових парадигмах – структурно-семантичній, порівняльно-історичній та антропоцентричній. Проте визначальною рисою сучасного мовознавства є зміщення парадигми його досліджень у бік функціонального, антропоцентричного та когнітивно-дискурсивного розуміння мовних явищ (Г. Бургер, Д. Добровольський, О. Кубрякова, А. Левицький, Е. Піірайнен, М. Полюжин, А. Приходько та ін.). Основним завданням такого підходу є дослідження проблем вербалізації інформації у процесі пізнання навколишнього світу (М. Алефіренко, Р. Джекендофф, В. Карасик, В. Мокієнко, А. Приходько та ін.).

Наразі достатньо глибоко вивченими можна вважати особливості категоріальних класів фразеологізмів, їхня етимологія, системні властивості та відношення, дериваційні процеси у фразеології, синтаксичне функціонування та трансформації фразеологічних одиниць у художній літературі (Н. Амосова, М. Алефіренко, Ю. Гвоздарев, С. Денисенко, О. Жуков, І. Задорожна, А. Мелерович, К. Мізін, В. Мокієнко, З. Попова, С. Пташник, Ю. Солодуб, В. Телія, Н. Тимощук, І. Чернишова  та багато інших).

У межах антропоцентричної парадигми фразеологічний склад мови досліджується у двох напрямах – лінгвокогнітивному (Н. Арутюнова, О. Бабушкін, М. Болдирєв, О. Кубрякова, Д. Лакофф, Р. Лангакер, Д. Ліхачов, М. Полюжин, А. Приходько, З. Попова, К. Рахіліна, І. Стернін та ін.) та лінгвокультурологічному (С. Воркачов, В. Карасик, О. Левченко, В. Маслова, О. Селіванова, Ю. Степанов, В. Телія, О. Шмельов та ін.).

У світлі когнітивно-зорієнтованих лінгвістичних пошуків предметом особливої уваги виступає дослідження та моделювання мовної картини світу (МКС) та окремих її фрагментів (А. Бєлова, Ю. Караулов, Г. Колшанський, Ю. Степанов), у тому числі засобами фразеології (С. Олійник, Н. Тимощук, Ю. Фещенко, Л. Федоренко та ін.). І, якщо фразеологічна семантика отримала глибоке висвітлення, то мало дослідженими залишаються такі аспекти, як особливості функціонування у мовній картині світу фразеологічних одиниць та моделювання фразеологічної картини світу.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю більш детального вивчення ролі фразеологічних засобів у побудові мовної картини світу (МКС) та особливостей конструювання фразеологічного фрагменту МКС. Актуальним є застосування сучасних методів дослідження та поєднання когнітивного й лінгвостатистичного аналізу з метою виявлення особливостей реалізації фразеологічної картини світу в мові періодичної преси та публіцистики. Особливу увагу сучасного мовознавства привертають також особливості прагматичного впливу фразеологічних одиниць на читача. Вибір саме газетних текстів пояснюється тим, що преса є найбільш динамічною сферою суспільства і залишається потужним джерелом поширення інформації, впливу на суспільство й формування громадської думки. З цієї точки зору вивчення фразеології періодичної преси є нині одним з найактуальніших напрямів мовознавства, адже очевидним є те, що саме в засобах масової комунікації формуються основні тенденції розвитку сучасної мови, основу якої складає специфічна лексика і фразеологія відома широкому загалу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Семантика і прагматика одиниць лексичного, фонетичного та морфологічного рівнів мови” (номер держреєстрації: 0199U001872), протокол № 1 рішення вченої Ради ЧНУ імені Юрія Федьковича від 21 лютого 2008 р.

Головна мета роботи – виявлення особливостей репрезентації фразеологічної картини світу у сучасній німецькій пресі – зумовила конкретні завдання: