Парадигматичні відношення в терміносистемі соціолінгвістики: семантична група «білінгвізм»

Парадигматичні відношення в терміносистемі соціолінгвістики: семантична група «білінгвізм» (на матеріалі української, польської та англійської мов)

В українській науці ще небагато робіт, присвячених вивченню особливостей системної організації термінології. Це питання вже було обʼєктом дослідження в сучасному термінознавстві у працях І. Кочан, А. Коваль, Л. Михайлової, Ґ. Будіна, М. Кабре, Ф. Ґручі, Є. Лукшина^[1] та ін., однак парадигматичні відношення термінів соціолінгвістики все ще вимагають зіставного аналізу. Вивчення цієї проблеми має практичне значення – наприклад, сприяє вияву універсальних та ідіоетнічних ознак відповідників, необхідних для створення українсько-польсько-англійського словника соціолінгвістичних термінів. Звідси, мета – проаналізувати парадигматичні відношення термінів в межах семантичної групи «білінгвізм» на матеріалі трьох мов. Для цього необхідно: 1) розкрити семантичний зміст терміна білінгвізм у трьох мовах; 2) дослідити парадигматичні відношення базового терміна та семантично пов’язаних з ним одиниць; 3) зіставити групи термінів з метою виявлення спільних й відмінних ознак в організації семантичної групи «білінгвізм» у трьох мовах.

Ілюстративний матеріал зібрано^[2] із лінгвістичних словників, енциклопедій та соціолінгвістичних праць: проаналізовано 47 термінів української мови, 55 термінів польської мови та 41 термін англійської мови. Для їх аналізу застосовано зіставний метод, який допоміг розкрити спільні і відмінні ознаки семантики термінів української, польської й англійської мов. Процедуру розщеплення значення слова на мінімальні семантичні компоненти, яку забезпечив компонентний аналіз, використано для виокремлення семантичної групи, визначення тотожностей і відмінностей семантичного змісту базового терміна та всіх інших одиниць цієї групи. Місце кожного терміна та парадигматичні відношення між ними в складі семантичної групи розкрито за допомогою протиставлення одиниць на основі наявності чи відсутності певної диференційної ознаки (прийом опозицій).

1. Теоретичне підґрунтя аналізу проблеми

Соціолінгвістична термінологія як парадигматичне обʼєднання назв, співвіднесених за гіперсемою ʻмова і суспільствоʼ, охоплює ряд термінологічних полів, пов’язаних між собою в значеннєвому плані та в плані вираження. Окремі ділянки семантичного простору кожного термінологічного поля заповнюють його підструктури – семантичні групи.^[3] Взявши до уваги розуміння терміна як елемента лексико-семантичної системи, розглянемо основні типи логічних опозицій, у які він вступає в межах семантичних груп.^[4] 

Опозиція включення (привативна опозиція) в лексиці відповідає відношенням гіперо-гіпонімії (вертикальні відношення суперординації і субординації).^[5] Гіперо-гіпонімічні відношення за своєю природою є не тільки фундаментальними семантичними відношеннями, які структурують словниковий склад мови,^[6] але й універсальним засобом тематичної ієрархічної організації понять конкретної терміносистеми.^[7] 

У зіставному аспекті відношення включення передбачають входження в семний склад значення одиниці мови А більшої кількості сем порівняно з відповідником мови В.^[8] Ця опозиція постає як показник відсутності спеціальної назви для позначення того чи іншого поняття, яке, як правило, визначається через більший клас предметів, тоді як в іншій мові відповідне явище виражене окремою семемою (це ілюструє національно зумовлені особливості диференціації понять).