Ринок праці США

Ринок праці США відрізняється відкритістю (легкістю пошуку та втрати роботи), гнучкістю (використанням різних форм зайнятості), відносно невисоким рівнем безробіття та соціального захисту, динамізмом розвитку (створення великої кількості робочих місць). Частка економічно активного населення США серед населення США є високою. У США, 69% працездатного населення у віці від 15 до 64 років мають оплачувану роботу.

На ринку праці США формується структура зайнятості, що характерна для постіндустріального суспільства. Це виражається у скороченні чисельності зайнятих у промисловості та сільському господарстві та зростанні зайнятості у сфері послуг, де США є лідером серед розвинених країн через високий рівень розвитку сучасних інформаційних технологій та наукоємного виробництва. Таким чином, значна частина американської робочої сили зайнята в секторі послуг, в той час як інші сектори, промисловість і сільське господарство становлять менше 20 відсотків економіки США. Значні скорочення прогнозуються і на майбутнє під впливом розвитку роботизації, штучного інтелекту тощо. В той самий час зросла кількість працівників, зайнятих у сфері обробки інформації. Творцями найбільшої кількості робочих місць є компанії інформаційно-технологічної галузі.

На ринку праці яскраво помітні відмінності за етнічним складом робочої сили. У 2016 р. працівники-іноземці налічували 27 млн. осіб, що складає 16,9% від усієї робочої сили.

Середній щотижневий заробіток найманих працівників з повною оплатою праці у 2016 р. становив 715 дол. Для американців цей показник склав 860 дол. Робітники, що народилися закордоном, мають більше шансів, ніж американці, працювати у сфері сервісу та з меншою вірогідністю обійматимуть посади в управлінні.

Найбільшу частку працівників іноземного походження складають латиноамериканці (48,3%), на другому місці робітники з Азії (25%). Відносно усієї чисельності робочої сили США ці показники складають відповідно 10,4% та 1,9% відповідно.

Відмінності є також у рівні освіти. У 2016 р. 22,4% працездатного населення іноземного походження віком від 25 років не закінчили середню школу, на відміну від лише 4,5% працівників американського походження.  Іноземці також рідше мають науковий ступінь: лише 17% проти 29,8% американців. Співвідношення для осіб з вищою освітою (бакалавр та вище) також відрізняється: 35,9% серед іноземців та 39,6% серед американців. Повну шкільну освіту мають 24,7% іноземців та 26,1% американців.

За даними Бюро статистики праці США рівень безробіття працівників-іноземців у США в 2016 р. становив 4,3%, по відношенню до 4,9% у 2015 р. Такі показники в цілому відповідають тенденціям зайнятості серед місцевого населення. Частка працездатних громадян, які не мають роботи понад один рік, в даний час складає близько 0,6%, що нижче середнього показника серед країн ОЕСР, де середній показник дорівнює 2,0%.

Низький порівняно з європейськими країнами рівень безробіття можна пояснити типовим для американської моделі ринку праці низьким рівнем соціальної захищеності населення. Так, високі виплати по безробіттю в Європі іноді є вигіднішими, ніж заробітні плати на низькооплачуваних роботах. Низький рівень, жорсткі умови та терміни отримання допомоги по безробіттю у США наразі вигідніше працювати, аніж отримувати соціальні трансферти від держави. До того ж, існує практика надання податкових знижок безробітним, що знаходять низькооплачувану роботу.

Відповідно до американської моделі ринку праці, у США створені гнучкі умови працевлаштування: робітник може бути звільнений легко і без попереднього повідомлення, проте має можливість так само швидко знайти роботу. Оскільки населення зацікавлене в активному пошуку роботи, воно має високу територіальну та професійну мобільність.

У США широко розповсюджені нестандартні форми зайнятості з різноманітними умовами найму та праці, що дозволяє роботодавцям скоротити витрати на оплату праці, ефективно використовувати робочий час та уникати проблем із профспілками. Індивідуальні договори знайшли значне поширення для висококваліфікованих робітників та робітників вільних професій, які часто працюють менше 35 год/тиждень. Поширеною є також практика найму через приватні агенції зайнятості, які надають компаніям в оренду спеціалістів потрібної професії та кваліфікації, що економить витрати на їхню підготовку.