Мiжнародний досвiд та перспектики його застосування у дiяльностi нацiональноi школи суддiв Украiни

Унікальність 97%

Амельченко Вікторія Володимирівна

студентка 1-го курсу судово-адміністративного факультету

Національного університету «Одеська юридична академія»

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ СУДДІВ УКРАЇНИ

Задля забезпечення сталого та ефективного демократичного розвитку країни необхідно забезпечувати відповідну діяльність судової влади, оскільки більшість процесів державного регулювання знаходяться у взаємозв’язку із суддівським корпусом. Також одним із завдань судової гілки є як і здійснення правосуддя, так і постійне погодження дій з органами державної влади щодо покращення правових інструментів, котрі здійснюють регулювання суддівської діяльності.

На думку  Іванцової А. В. під час вдосконалення системи формування компетентності суддів потрібно враховувати практику європейських країн, котрі мають схожі історичні та культурні передумови отримання незалежності, а також, котрі долали вплив соціалістичного порядку в сфері судоустрою. Зокрема, доцільно розглядати досвід таких держав як Польща, Словаччина та Чехія, оскільки, провівши судові реформи, вони змогли реалізувати євроінтеграційні наміри та стати державами-членами ЄС [2, с. 131].

Спірною позицією є науковця С. В. Степанова, котрий наголошує, що українському законодавцю слід імплементовувати лише досвід держав, в яких умови високопрофесійних суддів  відповідають всім міжнародним стандартам та чітко дотримуються букви закону та критичного мислення. Прикладами таких країн є Франція, ФРН та США [4, с. 66].

Відповідно у Республіці Польща функціонує Національна школа судової влади та прокуратури, основним завданням котрої є практична та теоретична підготовка кандидатів на відповідні посади. Відповідно до польського законодавства, навчальна підготовка називається «аплікація», котра в цілому триває 12 місяців. Протягом зазначеного часу стажери зобов’язані відвідувати Центр початкової підготовки школи та проходити практику в судах за місцем власного проживання. Після закінчення дванадцяти місячного терміну – випускники можуть продовжити навчання в рамках судової аплікації, тривалість якої 48 місяців. Термін проходження даної аплікації має поділ: 30 місяців  потрібно відвідувати заняття в школі та проходити  практику в судах, потім обов’язково потрібно скласти  іспит на посаду судді; після складання іспиту кандидат направляється на стажування  на 18 місяців [2, с. 132]. Лише після завершення судової аплікації випускник може подати заяву на призначення до суду.

Цікавим є також, що до складу Національної школи судової влади та прокуратури входить Центр післядипломної освіти та міжнародного співробітництва, котрий має різні форми підвищення кваліфікації відповідно до запитів. Школа проводить дводенні та триденні курси на різні актуальні теми, наприклад колізійні або спірні законодавчі норми та практика їх застосування. Велику увагу Національна школа приділяє  вивченню «soft skills» – тобто набуття навичок продуктивності, етика комунікації, боротьба із професійним вигоранням тощо. Окремою формою навчання в Центрі післядипломної освіти є курси, котрі проводяться разом із навчальними закладами та науково-дослідницькими центрами. Програма таких курсів включає циклічність з окремих юридичних питань.

Професійну підготовку кандидатів на пост судді в Грузії реалізує Вища школа юстиції, поетапність діяльність котрої детально передбачення у  статтях 19-28 Закону «Про вищу школу юстиції» та статтями 13-25 «Статут Вищої школи юстиції», відповідно до котрих початкова підготовка здійснюється протягом 10 місяців [2, с. 133].  Слід наголосити, що міжнародні експерти скептично відносяться до такого терміну, оскільки практика провідних європейських країн говорить, що ефективна підготовка суддівського корпусу потребує довготривалий час. Окрім того дане правило закріплено в п. 29 Висновку №4 Консультативної ради європейських суддів від 2001 р. – підготовка повинна бути достатньо тривалою [1, с. 4].