Українська культура в 1920-1930-х роках

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ  

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  

Факультет міжнародних відносин 

Кафедра міжнародних відносин, інформації та регіональних студій  

Реферат

З дисципліни: «Історія української державності та культури» Тема: «Українська культура в 1920-1930-х роках» 

Виконав: 

Студент 1 курсу 

Група: 109

1.Післявоєнний розвиток української культури

        Перша світова війна докорінно змінила освітній процес на теренах не лише всієї України, а й всієї колишньої Російської імперії, на той момент новоствореного Радянського Союзу. Відчутними були тяжкі наслідки участі України у війні. Окрім економічних наслідків, значною проблемою була також відсутність культурно-наукової еліти (Видатні вчені та письменники що загинули в роки війни або були вимушені емігрувати). Війна і революція не стали для України часом об'єднання українського народу, він залишився роз'єднаним у межах двох держав. Навіть за таких жахливих умов українська держава змогла здійснити свого роду ,,культурний стрибок”, що супроводжувався хоч і не значним проте стабільним розвитком освіти та поступовим зростанням рівня життя. 20-ті роки ХХ століття стають часом небаченого розвитку, відкриттів  та сподівань. Цей багатогранний спалах творчої енергії став можливим завдяки тому, що зайнята, насамперед, збереженням політичної гегемонії комуністична партія ще не підпорядкувала собі культурну діяльність. Поширення ж україномовної освіти створило українській культурі таке широке підґрунтя, якого вона давно не мала на Східній Україні. Вперше українська культура могла розраховувати на підтримку з боку держави, особливо коли в 1923 р. більшовики взяли курс на українізацію з метою розширення свого впливу серед місцевого населення. Унаслідок низки реформ та нововведень більшовицької влади Україна змогла досягти значних успіхів не тільки у сфері освіти, а й у економічному та промисловому планах. Серед головних нововведень можна виділити спеціальні державні програми навчання, поділ на середню початкову спеціальну та вищу освіти, підручники, семирічну обов’язкову освіту та жорсткий розпорядок навчання. Завдяки цим нововведенням кількість учнів в українських школах зросла вдвічі в період з 1932 по 1933 роки.

Роль СРСР в житті українського народу

        Після приходу до влади більшовиків до влади сфера освіти зазнала кардинальних змін. Була затверджена політика ,,культурної революції”. Метою нової системи освіти було охоплення всього населення. Тому найпершою проблемою була ліквідація неписьменності. Сформувати кадри нової інтелігенції; перетворити літературу, мистецтво, гуманітарні науки на інструмент ідеологічного впливу на маси; використати наукові досягнення для соціалістичного будівництва. У додатку до даної постанови йшлося про урахування національних та мовних особливостей, що відповідали б за організацію національної преси, книговидавництва та сприяли б українському мистецтву.        

        У середині 20-х років головним осередком української освіти була Всеукраїнська академія наук (ВУАН). Завдяки своєму розташуванні в місті Києві (на той час столицею України був Харків) академія на певний час змогла уникнути політичних реалій та тиску. Академія об’єднувала в собі 40 освітньо-навчальних закладів, що розгорнули роботу над словником української мови, згодом було утворено інститут української мови для розробки термінології в різних галузях науки. Академією завідував Вернадський. Думки щодо покращення освіти в Україні розділилися. Одні вважають що наука так і залишилась на примітивному рівні, 40% неписемних дітей так і залишились        поза межами школи, а вищі школи випускали спеціалістів із досить вузьким кругозором, стартовий рівень знань студентів різко погіршився. Без іспитів на навчання зараховувалися робітники — комуністи, комсомольці та члени профспілок (за відповідними путівками). Після припинення українізації в грудні 1932 року майже всі мовознавчі праці (в тому числі правопис 1928 р.) в Україні були визнані "націоналістичними" і вилучені з наукового вжитку, а письменників репресовано чи знищено. З інших джерел повідомляється що серйозні успіхи були досягнуті в ліквідації неписьменності. Активно діяло добровільне товариство «Геть неписьменність!», до початку 1930 року в Україні було близько 30 тисяч пунктів ліквідації неписьменності. Значних успіхів українські вчені досягли в галузі фізики і математики, закладено підвалини нелінійної механіки. Розробками з теорії фізики займався харківський Український фізико-технічний інститут, в якому певний час працював І.Курчатов. У 1932 р. тут вперше в СРСР було штучно розщеплене ядро атома.